Page 9 - 6383

системи координат (УСК-2000), як цього вимагають нормативні документи. З
цієї ж причини, також в історичному аспекті розглядаються питання, пов'язані з
супутниковими методами визначення координат. Крім того, аналіз чинних
нормативних документів свідчить, що в переважній більшості випадків при
виконанні інженерних вишукувань геодезистові доводиться самостійно
створювати заповнювальні опорні мережі з безпосередньою прив’язкою до
Української перманентної мережі глобальних навігаційних супутникових
спостережень. Разом з тим, у цій частині підручника автор майже не приділяє
уваги спеціальним інженерно-геодезичним мережам: будівельній сітці,
мостовій тріангуляції, геодезичним без діагональним чотирикутникам тощо. На
думку автора, цей матеріал доцільніше розглядати при викладі розділу,
присвяченого геодезичному супроводу і контролю будівельно-монтажного
виробництва. Крім того, на думку автора, перші два методи створення планової
основи застаріли і з успіхом можуть бути замінені більш економічними і
порівняно оперативнішими методами побудов з використанням електронних
тахеометрі – TPS та, особливо, з використанням супутникових спостережень –
RTN.
Багато уваги в методичній розробці присвячено сучасним методикам
супутникових методів визначення координат. Вже в наш час їх широко
використовують для інженерно-геодезичних робіт, причому не тільки для
створення обґрунтування великомасштабних знімань при інженерно-
геодезичних вишукуваннях, але й навіть, і при виконанні розмічувальних робіт.
Складається враження, що вже в найближчий час науковий прогрес у цій галузі
і галузі дистанційного зондування дозволить чи не повністю автоматизувати
інженерно-геодезичні вишукування. Незважаючи на те, що в навчальному плані
передбачено порівняно багато часу на вивчення дисципліни “Супутникова
геодезія”, автор вважав необхідним, можливо в більш популярній формі
пояснити деякі основні “секрети” супутникових технологій. Наприклад, суть
імпульсного методу вимірювання псевдодальностей з використанням
псевдовипадкових кодів, геометричну суть задачі розв’язку неоднозначності
при визначенні віддалей до супутника за псевдодальностями, для чого потрібні
виміри на двох частотах і т.п. Детально описано види диференціальних
поправок, організація базової станції тощо.
Інженерно-геодезичне забезпечення інженерних вишукувань та
проектування будівель і споруд викладено в чотирьох частинах конспекту
лекцій. У першій частині розглянуто питання:
─ видів і завдань інженерно-технічних взагалі та інженерно-геодезичних
вишукувань, зокрема;
─ в історичному аспекті питання створення, необхідної щільності і
точності побудови державної геодезичної мережі України та шляхи її розвитку
з точки зору використання при інженерно-геодезичних роботах;
─ використання ГНСС для визначення координат геодезичних пунктів.
Друга частина конспекту лекцій містить матеріал, присвячений:
─ загальним питанням великомасштабного картографування з
використанням сучасних приладів, в тому числі і використанню лазерного

9