Page 12 - 6383

У другому розділі 5-ї частини приведено основні поняття системи
допусків у будівництві, геодезичні роботи при влаштуванні котловану,
перенесення на його дно осей, геодезичні роботи при влаштуванні фундаментів,
перенесення осей на вихідний і монтажний горизонти, геодезичні роботи при
монтажі будівельних конструкцій колон, плит перекриття, стін, панелей і
підкранових колій. Розглянуто також геодезичні роботи при споруджені
підземних комунікацій, в тому числі магістральних трубопроводів.
При розгляді питань пов’язаних з створенням геодезичної розмічувальної
мережі будівництва запропоновано уточнюючу класифікацію розмічувальних
мереж. Зокрема запропоновано і обґрунтовано необхідність чіткого поділу
мереж на два види: геодезична розмічувальна мережа будівельного майданчика
і геодезична розмічувальна мережа споруди. Це в першу чергу необхідно тому,
що геодезична розмічувальна мережа будівельного майданчика створюється
Замовником робіт, а не підрядником.
Оскільки ніхто не заперечує того факту, що геодезична розмічувальна
мережа будівельного майданчика може створюватись з значно меншою
точністю ніж споруди, то автор вважає, що це ж відноситься до перенесення
головних осей споруди на фундаменти і на вихідний горизонт. На вихідному
горизонті мережа повинна бути обов’язково повторно виміряна з потрібною, як
правило, більшою ніж при перенесенні осей точністю і зрівняна як вільна і далі
редукована з тим, щоб забезпечити максимальне співпадіння її з проектними
координатами. В подальшому розмічувальна мережа споруди повинна
розвиватись за принципом: якщо конструкція чи конструкції працюють в
єдиному технологічному циклі, то їх монтажні осі слід розмічати від однієї і
тієї ж технологічної осі, прийнятої за вихідну. Ні в якому разі не від різних
пунктів внутрішньої розмічувальної мережі, не говорячи вже про зовнішню.
Дійсно, при бажанні, використовуючи, наприклад, трекер можна добитись
точності і соті долі міліметра при побудові цих мереж, але це все зводиться
нанівець температурними деформаціями споруди, деформаціями спричиненими
нерівномірним осіданням тощо. Цей принцип, на жаль, в нормативних
документах [53], [21] чітко не прописаний. Автор може привести приклади,
коли нехтування ним приводило до значних матеріальних втрат.
Щодо способів розмічування планових координат точок осей, то автор
також вважає, що осі будівельного майданчика і перенесення головних осей на
фундаменти і вихідний горизонт слід виконувати також від однієї осі,
попередньо закріпленої на майданчику паралельно головній осі споруди ( за
суттю, заміні будівельної сітки). Розмічування, як цієї вихідної осі, так і
інших, оптимально виконувати TPS методом вимірів від базової лінії.
Відповідна стандартна функція вже прописана в більшості електронних
тахеометрів. Цей же спосіб слід використовувати і при детальних
розмічувальних роботах. Детальний опис цього методу з оцінкою точності
міститься в посібнику.
При наявності TPS, не говорячи вже про більш сучасні, вузько
спеціалізовані прилади, наприклад інструмент для 3D-розмічування LN-100
Layout Navigator виробництва TOPCON, розмічування слід вести виключно

12