Page 10 - 6383

сканування та безпілотних мінігелікоптерів (дронів), за якими, на думку не
тільки автора, майбутнє;
─ проблемним питання великомасштабного картографування, пов’язаним
із пошуком та зніманням підземних комунікацій, в тому числі і фізичній суті
найбільш сучасного радіолокаційного методу пошуку;
─ сучасному стану лазерного сканування;
─ математичному моделюванню місцевості взагалі і рельєфу зокрема за
результатами великомасштабних знімань.
Щодо цього матеріалу, а також проблем використання ГНСС в
інженерній геодезії, описаних у частині першій конспекту лекцій, то автор
добре усвідомлює, що взявся за невдячну роботу. Прогрес у галузях
електронного приладобудування і спеціалізованого програмного забезпечення
такий, що зовсім не виключаємо те, що на момент, коли ця методична розробка
потрапить у руки читачеві, вона безнадійно застаріє. Крім того, виробники
сучасних геодезичних приладів не відкривають до кінця технологічних
секретів своїх виробів, і доводиться сприймати їх як свого роду “чорні
ящики”. Користувач приладу одержує вичерпну інформацію про те, що має
надходити на вхід, про те, що ми одержуємо в результаті вимірів, але про те, що
відбувається всередині приладу, він часто може лише здогадуватись. Це, і
навіть в більшій мірі, стосується сучасного програмного забезпечення.
Третя частина конспекту лекцій висвітлює питання :
─ польвого трасування лінійних споруд;
─ камерального трасування;
─ розмічування криволінійних ділянок автомобільних кривих;
─ розмічування і зйомки з’єднань і парків залізничних колій.
У першому розділі третьої частини конспекту автор загалом описав
основні етапи вибору трас лінійних споруд і зосередився на детальному описі
польового трасування. Автор тільки обґрунтував вимоги до робіт з прив’язки
трас, не зупиняючись детально на технології цих робіт, адже їх доцільно
виконувати методами ГНСС, описаними в частині першій конспекту. При
вивчені цього розділу треба мати також на увазі, що більш детально, з
доведенням основних формул, роботи з розпланування пікетажу на
криволінійних ділянках описані в розділі третьої частини, присвяченому
розплануванню криволінійних ділянок автомобільних кривих.
Як автор вже відзначав, роботи з камерального трасування це, за суттю, –
роботи з проектування споруди. У наш час їх виконують з використанням
потужних програмних засобів САПР, зокрема програмного забезпечення
CREDO, яке нічим не поступається зарубіжним аналогам (маються на увазі і
створені не на пострадянському просторі), але має суттєві переваги. Не
зважаючи на це, автор в другому розділі детально зупинився на питаннях
традиційного “ручного” створення повздовжнього профілю за картографічними
матеріалами чи даними польового трасування. Він, ще раз підкреслює, що
добре розуміє те, що ці процеси на даний час повністю автоматизовані, проте
впевнений, що якісно підготувати геодезичну інформацію для створення
математичної моделі місцевості, використовувати матеріали САПР для

10