Page 11 - 6383

перенесення проекту в натуру, не кажучи вже про покращення якості
прийнятих проектних рішень, можливо тільки в тому випадку, коли інженер-
геодезист має добре уявлення про ті процеси, які є автоматизовані. Це можна
порівняти з тим, що провідні в мореплавстві держави, при навчанні моряків,
включають до навчального процесу обов’язкове плавання навколо світу на
вітрильнику.
Автор також повністю розділяє позицію професора М.Г. Відуєва про те,
що інженер-геодезист повинен добре розбиратись не тільки в процесах
вимірювань але і в фізико-математичних і технологічних хоча б основах
функціонування тих об’єктів, геодезичним забезпеченням вишукувань,
проектування, будівництва і експлуатації він займається. Цим і пояснюється
детальний опис робіт, пов’язаних, за суттю, з проектуванням криволінійних
ділянок автомобільних трас та залізничних колій, які описані в розділах
третьому і четвертому третьої частини конспекту. Саме тому автор достатньо
докладно в четвертій частині книги описує технологічні особливості
водосховищ і гідровузлів на них. Крім того. в четвертій частині детально
описані роботи з складання поздовжнього профілю річки. У такому обсязі ці
роботи описано тільки в літературі, яка давно вже є бібліографічною рідкістю.
Детально також висвітлені питання планіметрування площ затоплення на
топографічних картах та визначення за цими даними об’ємів водосховища для
різних нормальних підпірних рівнів, зокрема автоматизація цих процесів з
використанням можливостей електронних таблиці EXCEL та Add-Ins бібліотек
прикладних програм.
П’ята частина посібника охоплює основні питання геодезичного
обслуговування та контролю будівельно-монтажного виробництва. ЇЇ
написання значно було полегшено наявністю нормативних документів [53],
[54], [55], [18], [19] ,[20], [21], [22], [23], [24] які регламентують ці роботи.
Проте на час написання цієї частини посібника перші з цього списку вже
застаріли і вимагають значної модернізації. В першу чергу це відноситься до
повної відсутності в цих документах опису можливостей та методик
створювання опорної та розмічувальної мереж будівельного майданчика з
використанням ГНСС методів, використання сучасних TPS станцій для
створення розмічувальних мереж споруд тощо. Дещо виправляє цей стан речей
порівняно новий стандарт [], який хоча б узаконює використання новітніх
технічних засобів таких як лазерне сканування, автоматичні системи
моніторингу деформацій, проте навіть у ньому немає ні слова про використання
комерційних мереж референцних станцій (RTN), які за фактом уже розв’язали
цю проблему в світі і на Україні зокрема.
У цій частині, додатково до частини першої посібника розглядаються
питання організації геодезичної служби в будівельній галузі, основні документи
проектів забудови та благоустрою територій, геодезична підготовка проектів
горизонтального та вертикального планування територій, перенесення в натуру
цих проектів, основні елементи розмічувальних робіт, також описана продукція
основних фірм виробників TPS.

11