Page 16 - 6383

ЗМ 16. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИЗНАЧЕННЯ КРИТИЧНИХ
НАПРУЖЕНО-ДЕФОРМОВАНИХ ЗОН ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ
ГЕОДЕЗИЧНИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ.

16.1 Основні положення геодезичного моніторингу будівель і споруд.

Залежно від параметрів споруди, які необхідно контролювати, можна
виділити три основні блоки повноцінної системи моніторингу будівель та
споруд:
─ контроль зміни напружено-деформованого стану основних
конструктивних елементів фундаменту і надземної частини будівель;
─ контроль зміни просторових характеристик об'єкта, структурної
цілісності конструкції загалом, технологічних швів, стиків і зчленувань,
переміщень основних елементів відносно один щодо одного;
─ контроль стану ґрунтового масиву в основі і в околиці будівлі, що
впливають на навколишню забудову.
Традиційно геодезичні методи застосовані і є основними для виконання
другого блоку моніторингу, проте без результатів цих вимірів неможливо
інтерпретувати результати як першого, так і третього блоку. Причиною цього
є те, що, в основному, напружено деформований стан будівлі чи споруди
визначається нерівномірними деформаціями ґрунтового масиву в основі, які
проявляються в зміні просторових характеристик об’єкта, повні значення
компонентів векторів переміщень яких на даний час можна одержати тільки
геодезичними методами.
Щодо першого і третього блоку моніторингу, то для контролю динаміки
розвитку напружень у конструктивних елементах використовуються
тензометричні датчики різних типів (залежно від типу сенсора і схеми
установки). Зауважимо, що вони дозволяють вимірювати реальну величину
тільки відносної деформації в точці установки. Спостереження можуть
проводитися безперервно, в тому числі в автоматичному режимі, і, тим самим,
відстежувати динаміку зміни цієї величини.

Рисунок 16.1. – Наслідки нехтування геодезичним моніторингом
експлуатаційної надійності.
16