Page 8 - 6383

творів вивчають коментарі літературознавця в підручнику, що в більшості
випадків і відбувається. Хоча в випадку літератури (художньої) автор
дотримується думки, що учень має вивчати твори виключно за
першоджерелами, а підручники з літератури треба писати для вчителів і тому
вважає абсолютно необхідним вивчення і конспектування основних
нормативних документів, але, незважаючи на це, він все ж взявся за написання
цієїроботи. Справа в тому, що величезний список нормативних документів не
виключає необхідності, як ми вже відзначали, для майже кожного конкретного
об’єкта розробляти свій індивідуальний оптимальний проект виконання
геодезичних робіт, що вимагає творчого підходу. Це, для прикладу,
індивідуальні схеми оптимальної побудови опорної і розмічувальної мереж для
даного об’єкта, звідси необхідність оцінювання її точності в конкретному
випадку, вибір оптимальних методик виконання знімальних робіт тощо.
Практика також показує, що нормативні документи з часом відстають від
досягнень науково-технічного прогресу, особливо геодезичного
приладобудування, а використання нових приладів вимагає творчого підходу,
самостійного розроблення нових методик. Допомогти майбутньому фахівцеві
саме в цьому і намагався автор. На його думку, відзначимо ще раз, це можливо
тільки в тому разі, якщо в підручнику не зупинятись тільки на приведенні
вимог нормативних документів, а, за можливості, зосередитись на відповідях
на питання, чим обґрунтовується необхідність дотримання тих чи інших їхніх
вимог. Іншими словами, зважаючи на широкі можливості доступу до
інформації в сучасних умовах (електронні бібліотеки з віддаленим доступом,
пошукові браузери мережі Internet, тощо), сучасний підручник має відповідати
насамперед на питання не як це зробити, а чому, на думку автора, слід робити
так, а не інакше. Наскільки йому це вдалось, судити Вам.
Зважаючи на наявність і можливість доступу у студента до великої
кількості публікацій з досліджуваної тематики, методично досконалих
підручників, наприклад [2], [15], [16], [17], [27], [34], [34], [62] в тому числі і
сучасних, у даній роботі автор в основному зосередився як на спеціальних
розділах, присвячених суті новітніх методів інженерно-геодезичних вимірів,
так і на тривіальних питаннях, в яких інженер-геодезист, на його думку, має
розбиратись обов’язково та на питаннях, які, в такому обсязі, відображені в
літературі, яка вже давно є бібліографічною рідкістю. При цьому він старався
тільки в мінімальній кількості зазначає матеріал, який можна знайти як у
згадуваних вище підручниках, так і чинних нормативних документах,
зосередившись на новітніх публікаціях, у тому числі і на матеріалах виконаних
ним особисто досліджень. Особливо це стосується матеріалу, присвяченого
цифровому моделюванню рельєфу та інженерно-динамічній геодезії. У роботі
багато уваги присвячено Державній геодезичній мережі України, причому
питання її створення в цій роботі, розглядаються з точки зору використання в
інженерній геодезії в тому числі і в історичному аспекті. Така підвищена увага
до історії створення пояснюється тим, що при інженерних вишукуваннях дуже
широко використовують архівні матеріали і тому треба добре розбиратись, в
яких системах координат виконували роботи, як їх привести до Української

8