Page 6 - 6383

Професор Відуєв М. Г. (автор першого підручника з інженерної геодезії
українською мовою [15]) запропонував курс інженерної геодезії розподіляти
на чотири складові частини:
1) інженерно-геодезичні розвідування;
2) інженерно - геодезичне проектування ;
3) геодезичні розпланувальні роботи;
4) інженерно-динамічна геодезія.
Цей посібник написаний з розрахунку поділу дисципліни на три частини:
─ інженерно-геодезичне забезпечення інженерних вишукувань і
проектування ;
─ геодезичний контроль будівельних і монтажних робіт;
─ інженерно-динамічна геодезія.
Пояснюється це так. У більшості підручників у розділі інженерно-
геодезичне проектування описують розрахунки при складанні проектів
горизонтального і вертикального проектування, які дуже детально вивчають
студенти будівельних спеціальностей і саме проектанти-будівельники і
архітектори займаються цими питаннями на виробництві. Звичайно, інженер-
геодезист повинен мати уявлення про ці роботи, але виділяти їх в окрему
частину в підручнику з інженерної геодезії, на нашу думку, недоцільно, а, за
необхідності, детально вивчати цей матеріал потрібно, на думку автора, саме за
підручниками і технічною літературою для будівельників-проектантів.
Інженерно геодезичні вишукування та проектування дуже тісно
пов’язані. Наприклад, камеральне трасування лінійних споруд є чи не
найбільшою частиною робіт з їхнього проектування. Можна навести ще такі
випадки. З огляду на це автор зупинився на прийнятій ним назви першої
частини, яка включає як вишукування, так і проектування.
Заміна терміна ”розвідування”, який автор вважає більш вдалим, на
вишукування, пояснюється тим, що термін “вишукування”, на жаль,
загальноприйнятий в усій сучасній нормативній літературі, яка регламентує як
виконання інженерних вишукувань, так і будівельних робіт. У цих самих
нормативних документах прийнятий термін розмічування. Щодо останнього, то
автор також вважає, що більш вдалим є термін розпланування, який
використовується в згадуваній уже роботі [15]. Тому він використовує термін
розпланування для тих випадків, коли проект виноситься на місцевість, а
термін розмічування для випадків, коли дійсно виконується розмічування
проектних даних на фундаменті, споруді чи обладнанні.
Автор також настоює на використанні в назві другого розділу терміна
”геодезичний контроль”, а не забезпечення, обслуговування і т.п. тим більше,
що саме цей термін закріплений у ДБН України.
Відзначимо, також, що термін “інженерна динамічна геодезія” [15] був
несправедливо забутий у пізніших монографіях, можливо тому і у даний час
слова проф. Відуєва М. Г.: ”…..ця частина інженерної геодезії розроблена
найменше. Багато питань проведення й опрацювання таких спеціальних
геодезичних спостережень ще не вирішено, немає зіставлення геодезичних

6