Page 168 - 6376

і сумарний магнітний момент речовини. Останнє стосується і до тих речовин, молекули яких

за відсутності зовнішнього поля не мають магнітних моментів.
Якщо ж речовину розмістити у зовнішнє магнітне поле, то під дією цього поля

магнітні моменти молекул набувають переважаючу орієнтацію в одному напрямі, і речовина

намагнічується – її сумарний момент стає відмінним від нуля. При цьому магнітні поля

′
окремих молекул вже не компенсують один одного, в результаті виникає поле .
Інакше відбувається намагнічування речовини, молекули яких за відсутності

зовнішнього магнітного поля не мають магнітного моменту. Внесення таких речовин у
зовнішнє магнітне поле індукує елементарні струми в молекулах, і молекули, а разом з ними

′
і вся речовина набуває магнітного моменту, що також призводить до виникнення поля .
Більшість речовин при внесенні у магнітне поле намагнічуються слабо. Сильними
магнітними властивостями володіють тільки феромагнітні речовини: залізо , нікель ,

кобальт та їх сплави.

Струми намагнічування. Намагнічування речовини обумовлено переважаючою
орієнтацією або індукуванням магнітних моментів окремих молекул в одному напрямі. Це ж

можна сказати про елементарні колові струми, пов’язані з кожною молекулою. Їх називають

молекулярними струмами. Така поведінка молекулярних струмів призводить до появи
′
макроскопічних струмів , які називаються струмами намагнічування. Звичайні струми, які
протікають по провідниках, пов’язані з переміщенням у речовині носіїв струму, їх називають
струмами провідності .

Щоб зрозуміти, як виникають струми намагнічування, уявімо собі спочатку циліндр

з однорідного магнетика, намагніченість якого однорідна і напрямлена вздовж осі.
Молекулярні струми в намагніченому магнетику орієнтовані, як показано на рис. 1. У

сусідніх молекул молекулярні струми у місцях їх дотику протікають у протилежних

напрямах і макроскопічно взаємно компенсують один одного. Некомпенсованими
залишаються тільки ті молекулярні струми, які виходять на бокову поверхню циліндра. Ці

′
струми і утворюють макроскопічний поверхневий струм намагнічування , який циркулює
′
по боковій поверхні циліндра. Струм створює таке ж макроскопічне магнітне поле, що й
молекулярні струми разом узяті.

Уявимо інший випадок: намагнічений магнетик є неоднорідним. Нехай молекулярні
струми розміщені так, як на рис. 2 де товщина ліній відповідають силі молекулярних

струмів. Ця картина означає, що вектор напрямлений за площину рисунка і зростає по
модулю при збільшенні координати . Тут, видно, що компенсації молекулярних струмів
всередині неоднорідного магнетика вже немає, і в результаті виникає макроскопічний