Page 173 - 6376
P. 173
Чим вища температура парамагнетика, тим сильніший тепловий рух атомів і, отже,
тим слабша їх орієнтація в даному полі, тобто тим слабше намагнічування. Цим пояснюється
зменшення магнітної сприйнятливості парамагнетиків при нагріванні.
Рисунок 3 – Пояснення природи парамагнетизму.
Пояснення діамагнетизму було дано вперше Ланжевеном. Основну ідею його його
теорії пояснює рис. 4б. Розглянемо яку-небудь електронну орбіту всередині атома і
припустимо, що у деякий момент часу ми увімкнули зовнішнє магнітне поле. Рух електрона
зміниться, а саме – виникне ларморова прецесія; причому для випадку руху електрона
( < 0) вектор кутової швидкості прецесії буде напрямлений паралельно напрямку поля
(рис. 5). На рис. 4 це відповідає додатковому обертанню електрона проти стрілки годинника
(якщо дивитися згори). Але обертання негативно зарядженої частинки проти годинникової
стрілки є струмом, який протікає за годинниковою стрілкою. При цьому північна сторона
струму буде розміщена внизу, а південна – зверху, тобто додатковий магнітний момент
орбіти, який виникає внаслідок прецесії, буде відповідати диполю, в якого південний кінець
обернений до південного полюса магніту, а північний кінець – до північного полюса
(діамагнітний ефект). Таким чином, існування діамагнетизму повністю пояснюється
ларморовою прецесією. Теорія діамагнетизму Ланжевена пояснює діамагнетизм не тільки
якісно, але приводить і до правильного порядку величини магнітної сприйнятливості.
Швидкість цієї прецесії не залежить від орієнтації орбіти, тобто від кута між
векторами і . Згідно теореми Лармора – дія магнітного поля на рухомий електрон полягає
у накладанні на початковий рух рівномірного обертання навколо напряму зовнішнього