Page 165 - 6376
P. 165

Дивергенція поля  дорівнює нулю. Це означає, що магнітне поле не має джерела (магнітних
               зарядів). Магнітне поле породжують не магнітні заряди (яких в природі немає), а електричні

               струми. Закон (41) є фундаментальним. Він справджується не тільки для постійних, але й

               для змінних магнітних полів.

                        29.10.  Диференціальна  форма  запису  теореми  про  циркуляцію  вектора  .

               Розглянемо відношення циркуляції вектора  до площі , обмеженої контуром. Виявляється,
               що  відношення  прямує  до  деякої  границі  при   → 0,  причому  ця  границя  залежить  від
               орієнтації контуру в даній точці простору. Орієнтація контуру задається вектором    нормалі

               до площини контуру, причому напрям     пов’язаний з напрямом обходу контуру правилом

               правого гвинта.
                        Границя, яка отримується при вказаній  операції, є скалярною величиною, яка веде

               себе  як  проекція  деякого  вектора  на  напрям  нормалі      до  площини  контуру,  по  якому



               береться циркуляція. Цей вектор називають ротором поля  і позначають символом  .
               Отже


                                                    1                                                       (42)


                                                lim    =     ,
                                                →0                 


               де справа стоїть проекція вектора   на нормаль   .


                        Отже,  в  кожній  точці  векторного  поля    є  вектор   ,  напрям  і  модуль  якого

               пов’язані зі властивістю самого поля в даній точці. Напрям вектора   визначається тим
               напрямом  нормалі      площадки  ,  при  якому  досягається  максимальне  значення  величини


               (42), яке одночасно є модулем вектора  .

                        В математиці  отримують вираз для     в координатній формі.  Для наших цілей

               важливо  інше:  виявляється,  формально     можна  розглядати  як  векторний  добуток




               оператора ∇ на вектор , тобто як ∇ × . Ми будемо користуватися останнім: воно дозволяє


               відразу записати векторний добуток ∇ ×  за допомогою визначника

                                                                     
                                                                 
                                                                                                            (43)
                                                 ∇ ×  =
                                                              
                                                                 


               де    ,    ,      –  орти  осей  декартових  координат.  Згідно  (42)  рівняння  (16)  можна
                    
                             
                         
               представити
   160   161   162   163   164   165   166   167   168   169   170