Page 171 - 6376

′
= . (6)

Припускаючи, що циркуляція векторів і береться по одному і тому ж контурі , виразимо
у формулі (5) згідно формули (6), тоді
′

(7)

− = .
0

Величину під інтегралом у дужках позначають . Ми знайшли деякий допоміжний вектор

(8)

= −
0

Циркуляція якого по довільному контуру  дорівнює алгебраїчній сумі струмів провідності

, охоплених цим контуром:

= . (9)

Ця формула виражає теорему про циркуляцію вектора : циркуляція вектора по
довільному замкненому контурі дорівнює алгебраїчній сумі струмів провідності, що

охоплені цим контуром.

Вектор є комбінацією двох зовсім різних величин і . Тому вектор – це

0
дійсно допоміжний вектор, який не має будь якого глибокого фізичного змісту.

Однак важлива властивість вектора , виражена у теоремі про його циркуляцію,
виправдовує введення цього вектора. У багатьох випадках він значно спрощує вивчення поля
у магнетиках.

Співвідношення (8) і (9) справедливі для будь-яких магнетиків, в тому числі і

анізотропних. Одиницею вимірювання є ампер поділений на метр (А/м).

Типи магнетиків. Намагніченість залежить від магнітної індукції в даній точці

речовини. Однак прийнято пов’язувати не з , а з вектором . Обмежимося поки розглядом

тільки таких магнетиків, для яких залежність між і має лінійний характер, а саме: