Page 38 - 6312
P. 38

його  думку,  для  роботи);  •  труднощі  щодо  узгодження
            службових і сімейних відносин.
                   Для     управління    стресом     необхідно    ретельно
            проаналізувати  ситуацію,  виявити  фактори,  що  його
            породжують,      і   визначити,    які   з   них    піддаються
            цілеспрямованому  впливу.  Потім  відбувається  первинне
            втручання  з  метою  їхнього  ослаблення  або  повного
            подолання,  наприклад,  організаційні  перетворення  у  виді
            перепроектування      робіт   (збагачення     їхнього   змісту,
            скорочення  обсягу,  посадова  ротація,  поліпшення  умов
            праці) або нарощування ресурсів, необхідних для подолання
            стресу.  Якщо  це  не  допомагає,  виникає  необхідність  у
            вторинному  втручанні  —  підвищенні  здібностей  індивіда
            самостійно  справитися  з  причинами  і  симптомами  стресу.
            Для  цього  можна  звернутися,  наприклад,  до  тренінгу,
            самонавіянню  з  обов'язковою  винагородою  для  себе  за
            успіхи.
                   Конфлікт  в  організації  виражається  у  зіткненні  та
            боротьбі  її  членів  за  розподіл  і  перерозподіл  ресурсів,  за
            владу,  зміну  статусу  та  ін.  З  цих  позицій  конфлікт  має
            насамперед  функціональну  роль,  що  допомагає  вчасно
            знайти  проблеми  в  її  діяльності  та  стимулювати  розвиток.
            Сучасний  підхід  до  конфлікту  дозволяє  виділити  такі
            моменти,  які  зобов'язані  враховувати  менеджери:  •  силове
            придушення  конфлікту  веде  до  його  загострення;  •  знання
            причин  і  законів  протікання  конфліктів  допомагає
            зменшувати  їхні  негативні  наслідки;  •  у  багатьох  випадках
            організація  і  спеціальне  регулювання  трудових  відносин
            дозволяють  використовувати  енергію  конфлікту  в  творчих
            цілях.
                   Управління конфліктами припускає усунення причин,
            що  лежать  в  основі  конфлікту,  і  організацію  взаємодії
            конфліктуючих  сторін.  З  відомих  методів  управління
            конфліктами  найбільш  ефективними  є:  структурні  та
            міжособистісні методи (стилі).
                   До  структурних  методів  вирішення  конфліктів
            відносяться:•  роз'яснення  працівникам  і  підрозділам  вимог
            до  роботи  (повноважень  і  відповідальності,  очікуваних
            результатів, процедур  і правил);  •  координація й  інтеграція
            дій  конфліктуючих сторін; формування комплексних цілей,
            що  дозволяють  об'єднати  та  скоординувати  цілі  учасників
            конфлікту; • зміна системи винагороди.

                                              37
   33   34   35   36   37   38   39   40   41   42   43