Page 105 - 6303

3. Поняття про видавничу продукцію
Головною метою діяльності будь-якого видавництва чи видавничої організації є
підготовка і випуск у світ видавничої продукції.
Видавнича продукція — це сукупність різноманітних за формою, змістом,
зовнішнім виглядом, обсягом, характером інформації, структурою, періодичністю та
призначенням видань, випущених видавцем або групою видавництв за певний часовий
період.
Видавцю-початківцю варто навчитися на перших порах чітко уявляти все це
розмаїття палітри друку, глибоко засвоїти перелік видань передусім за основними їх
видами, легко розпізнавати і виокремлювати їх складові. Для чого це потрібно?
По-перше без знання типологічного ряду неможливо зробити досконалим
оригінал-макет нового видання з точки зору змісту, структури, способу викладу
відомостей, стилю, зовнішнього оформлення. Іншими словами, кожен вид видання,
відповідно до існуючих у тій чи іншій державі стандартів, традицій потребує власного
зовнішнього і внутрішнього стилю представлення.
По-друге, неврахування специфіки видання при підготовці внутрішнього і
зовнішнього його оформлення може призвести до додаткових матеріальних затрат на
етапі поліграфічного виготовлення.
По-третє, випуск у світ друкованого продукту неналежної якості з точки зору
змісту і форми створить для видавця-початківця репутацію непрофесіонала, що
негативно позначиться на його прагненні утвердитися на видавничому ринку.
В основу поділу різних видів друку на окремі групи візьмемо суттєві, типові або
видові ознаки. Згрупуємо їх за такими критеріями:
1. Періодичність випуску в світ тих чи інших видів видань. Одні з них виходять
одноразово (книги, брошури), інші мають заздалегідь визначену кількість назв
протягом певного проміжку часу — року, кварталу, місяця чи тижня (альманахи,
журнали, газети).
2. Характер інформації. Йдеться про ряд ознак, за якими визначаються стильові й
лексичні особливості творення текстів залежно від функціонального призначення —
наукові, офіційні, виробничі, навчальні, довідкові, літературно-художні.
3. Форма знаків, якими фіксується та передається інформація. Це можуть бути
текстові (буквені), нотні чи картографічні знаки.
4. Матеріальна конструкція, або зовнішня будова видань. Скажімо, книга,
брошура, журнал, газета, незважаючи на свої, відмінні від інших, розміри, обсяги,
мають немало спільних ознак у побудові: відповідно надруковані і скріплені або
вставлені у певному порядку шпальти, які можна гортати, складати, певні захисні чи
розпізнавальні елементи цих шпальт тощо. Зовсім інша конструкція в електронного
видання, де інформація фіксується на електронних носіях.
5. Мовна ознака. Видання може бути оригінальним, випущеним державною або
іншою мовою; у перекладі з будь-якої іноземної мови; з паралельним текстом двома
або кількома мовами.
6. Наявність повторного випуску. За цими ознаками можна визначити видання,
які випускаються вперше, або різні варіанти перевидань (доповнених, виправлених і
перероблених тощо).
7. Формат. Важливо розрізняти малоформатні, мініатюрні та видання
стандартних форматів. Кількість сторінок нерідко є принциповою у віднесенні того чи
іншого видання до певного виду. Так, видання з чотирма сторінками — це листівка, з
п'ятьма і більше (до 48) — вже брошура, а починаючи від 49 сторінок — книга.

107