Page 107 - 6303

Обсяг передмов, як правило, невеликий – здебільшого це одна-дві сторінки, рідше
– кілька сторінок.
Вступна стаття – складова вступної частини видання, головне завдання якої –
дати читачеві більше доступно написаного нового, аналітичного матеріальну, що
допоможе краще, глибше зрозуміти твір, суспільно-політичні умови його створення і
житейську долю його творця. Автором вступної статті, як правило, виступає
відомий у галузі знань спеціаліст.
Основна частина – це головний елемент змісту всієї книги, який складається
власне з авторського тексту, поділений на логічно завершені і співмірні за розмірами
структурні підрозділи. Він потребує особливо ретельної праці і автора, і редактора-
видавця. Передусім ідеться про правильний вибір системи членування текстів на
ієрархічно підпорядковані частини. Іншими словами, належить вибрати оптимальне
співвідношення головних блоків і роздрібнення їх на невеликі за обсягом підрозділи,
дбаючи при цьому не про механічний поділ, а про логічно вмотивовану структуру
самого тексту, залежно від змісту і характеру викладу самого матеріалу. У виданні це
відтворено через систему рубрик і підрубрик. Наприклад, ієрархія членування тексту за
змістом повинна мати таку послідовність: 1) частина; 2) розділ; 3) параграф.
Видавнича практика виробила єдиний підхід до системи нумерації структурних
підрозділів основної частини видання. Виділимо три складові цієї системи:
1). Наскрізна передбачає нумерацію (числом або літерою) всіх структурних
одиниць у наростаючій послідовності від початку до завершення основної частини
видання;
2). Роздільна – наростаючу послідовність цифр лише в межах однієї частини
видання;
3). Індексована система розділяє структурні підрозділи тексту лише цифровими
номерами з наростаючою кількістю ступенів підпорядкування від початку до кінця.
Заключна частина – це підготовлений за ініціативою видавництва чи автора
додатковий до основної частини текст або кілька текстів, які доповнюють її зміст,
тлумачать, узагальнюють окремі положення, допомагають читачеві повніше і глибше
зрозуміти текст в усьому його обсязі в контексті із суспільно-політичним тлом.
Складовими заключної частини книги є: 1)післямова; 2) примітки; 3) коментарі;
4)додатки; 5) покажчики різного виду; 6) глосарій (перелік використаних термінів);
7)списки використаної літератури, архівних та інших джерел; 8) двомовні словники
термінів і понять; 9) список скорочень і умовних позначень.
Післямова – це завершальний, заключний акорд до змісту всієї книги.
Примітки є стислою, лаконічною довідкою до того чи іншого слова, яке може
бути незрозуміле читачеві. Поява коментарів обумовлюється необхідністю детального
й розгорнутого тлумачення окремих фрагментів авторського тексту, певних подій,
явищ, персонажів. Наприкінці багатьох книжкових видань подаються додатки. Це
можуть бути документи, акти, таблиці тощо.
Покажчик – це сворєрідний путівник для читача, який спрощує пошук наявних у
книзі різноманітних даних – термінів, імен, дат, географічних назв тощо.
Бібліографічний опис – складова заключної частини книги, яка виконує
важливу довідкову й інформаційну функції й потребує особливо ретельного ставлення
видавця до оформлення.

109