Page 124 - 6293

де п 0 , п 1– обсяги роботи виконаної в межах та понад
норму (встановлюється на рівні 110 – 115 %), шт./міс;
Р зв – звичайна розцінка за один виріб, грн./шт.;
Р підв– підвищена розцінка за один виріб, грн./шт.
Процент росту розцінок визначається за спеціальною
шкалою залежно від проценту перевиконання вихідної бази.
Таку шкалу підприємства розробляють і затверджують
самостійно.
4. Непряма відрядна. Використовується при оплаті праці
допоміжних робітників і підсобників.
Заробіток допоміжного робітника (З нв.доп) обчислюють
за формулою:
З нв.доп = Тф х С г х К вн, грн.,
де Т ф – фактично відпрацьований допоміжним робітни-
ком час, год./міс.;
С г – годинна тарифна ставка допоміжного робітника,
грн./год.;
К вн – середній коефіцієнт виконання норм на дільниці,
яку обслуговує допоміжний робітник.
5. Колективна система оплати праці (бригадна).
При використанні цієї системи спочатку розраховується
заробіток всієї бригади (З бр) як при прямій відрядній системі,
використовуючи бригадні розцінки.
6. Акордна система. Передбачає встановлення розцінки
не за одиницю виконаної роботи, а відразу на весь обсяг робіт
із встановленням строку його виконання.
В умовах становлення ринкових відносин на багатьох
підприємствах знайшла використання безтарифна система
оплати праці. Фактична заробітна плата кожного працівника
підприємства є часткою у фонді оплати праці всього
колективу або колективу окремого підрозділу і залежить від
кваліфікаційного рівня працівника (К), коефіцієнта трудової
участі (КТУ) і фактично відпрацьованого часу (Т ф).

124