Page 98 - 6292

г) норми (правила) не повинні бути дуже докладні, тобто не
повинні сковувати ініціативу виконавців;
д) норми (правила) повинні сприяти зміцненню особистої
відповідальності.

Організаційні нормативи розробляються і затверджуються
на таких рівнях управлінської системи:
- на рівні підприємства;

- на рівні місцевих органів управління;
- на державному рівні.
3) Завдання організаційного планування полягають у
тому, щоб шляхом розрахунку визначити:

– який обсяг роботи необхідно затратити, щоб досягти мети,
поставленої перед відповідним підрозділом управлінського
апарату або окремим виконавцем;

– яка тривалість у календарному відношенні окремих
управлінських операцій і процедур;
– які потреби працівників управлінського апарату в засобах і

предметах праці.
Відповідь на вказані питання дає можливість скласти
організаційний план, що відображає інформацію про те, що

необхідно виконати (що зробити ?), на якій ділянці (де
зробити?), в які терміни (коли зробити?), з якими витратами
праці (хто виконує, робить?) і засобів (чим зробити?).
Найважливішим елементом організаторської роботи є

забезпечення чіткої цілеспрямованості і злагодженості роботи
колективів у рамках визначених вимог до якості продукції і
деяких обмежувальних умов у частині наданих ресурсів.

Основним знаряддям для створення такої цілеспрямованості і
злагодженості в управлінні підприємством є оперативно-
виробниче планування, що містить чотири основні елементи:
завдання, що визначає результати роботи; якісні показники;

ліміти ресурсів; план організаційно-технічних заходів.
4) Делегування повноважень і розподіл відповідальності
займає центральне місце в системі організаційно-розпорядчих

методів управління.
Повноваження – право, надане кому-небудь для здійснення
чогось, права, надані особі або підприємству органами влади.

Повноваження — це обмежене право розпоряджатися
ресурсами і визначати дії працівників організації.

98