Page 95 - 6292

комерційний розрахунок, система економічних регуляторів
господарської діяльності;
організаційно-розпорядчі методи, які спрямовані на
використанні таких мотивів виробничої діяльності, як почуття

обов'язку, відповідальності, у тому числі адміністративної,
відрізняються прямим характером впливу: будь-який
регламентуючий або адміністративний акт піддається

обов'язковому виконанню;
соціальні методи, які ґрунтуються на використанні
соціального механізму, що діє в колективі (неформальні
об'єднання, статус особистості, система взаємостосунків,

соціальні потреби та ін.).
Деякі інші автори теж поділяють методи управління на 3
групи (однак третю групу методів називають соціологічними,

доповнюючи їх психологічним впливом):
1) адміністративні, в основі яких лежить механізм прямого
примусу, обов’язковості (організаційні, розпорядчі, правові

методи);
2) економічні, дія яких здійснюється без спеціального
адміністративного втручання та характеризується певним

автоматизмом, пов’язуючи інтереси підприємства та окремих
виконавців (планування, технічно-економічний аналіз,
економічні стимулювання, ціноутворення);
3) соціологічні, які передбачають систему заходів

соціального або психологічного впливу на колектив (умови праці,
медичне обслуговування, забезпечення відпочинку, моральні
стимули).

Як бачимо, найбільшого поширення набула класифікація
методів управління, зумовлена їх змістом. З цього погляду
1
А. М. Фомичов виокремлює вже чотири групи методів:
організаційні;

адміністративні;
економічні;
соціально-психологічні.

Зрозуміло, подібний спосіб поділу методів управління на
групи є достатньо умовним, оскільки всі вони мають безліч
загальних рис і схильні до взаємного впливу. Тільки характерні

1
Фомичев А. Н. Административный менеджмент: Учебное пособие. – М: Издательско-торговая
корпорация "Дашков и К", 2003. – С.146–147.

95