Page 81 - 6292

Організаційні правила ґрунтуються на законодавстві і
стосуються ухвалення рішень з таких питань, як цілі, характер
діяльності і організаційно-правова форма підприємства, а також з
питань взаємин підприємства з державними органами,

засновниками і трудовим колективом.
Разом з правилами значну роль у визначенні порядку
підготовки, ухвалення і реалізації управлінських рішень

відіграють плани. Плани, так само як і правила, є засобом
координації діяльності різних підрозділів при ухваленні
управлінських рішень. Принципова відмінність полягає в тому,
що плани є гнучкішим інструментом, ніж правила. Це дає

керівникам можливість враховувати при розробці рішень зміни у
внутрішньому і зовнішньому середовищі організації.
За способом ухвалення управлінські рішення можуть

підрозділятися на одноосібні і колегіальні. Одноосібні рішення
ухвалюються керівником самостійно без узгодження з іншими
працівниками організації. Ухвалення колегіальних рішень

вимагає попереднього колективного обговорення вирішуваної
проблеми.
Розрізняють три типи внутрішньофірмової взаємодії у

процесі ухвалення колегіальних управлінських рішень:
– двосторонній;
– груповий;
– матричний.

Двосторонній тип взаємодії виявляється при спільному
ухваленні рішень менеджерами одного рівня на основі
індивідуального спілкування без узгодження з вищими

керівниками. Тут реалізується горизонтальний спосіб координації
процесу ухвалення рішень у рамках затверджених правил і
планів.
Для цілей координації часто виділяються спеціальні особи з

тих, що знаходяться на одному рівні управління структурних
підрозділах. Керівник-координатор має право обговорювати
проекти ухвалюваних рішень з керівниками інших підрозділів,

але не має адміністративної влади, якою володіють лінійні
керівники.
Груповий тип взаємодії виявляється в роботі цільових

груп, які розробляють і ухвалюють рішення, що стосуються
специфічних питань діяльності організації. Цільова група є

81