Page 18 - 6292
P. 18

тобто  жерці,  перша  управлінська  революція  отримала  назву
            релігійно-комерційної.
                   Крім  того,  побудовані  у  3000-2000  роках  до  н.  е.
            єгипетські  піраміди  свідчать  про  високий  рівень  розвитку  не

            лише науки й культури, а й управлінського мистецтва.
                   2)       Друга         управлінська              революція            (світсько-
            адміністративна)  відноситься  до  1792-1750  рр.  до  н. е.  і

            нероздільно пов’язана з діяльністю правителя Вавилону – царя
            Хаммурапі,  який  видав  закони,  що  регламентували  порядок
            управління          державою.          Друга        управлінська            революція

            отримала назву світсько-адміністративної.
                   3) Третя, виробничо-будівельна управлінська революція
            датується 605–562 рр. до н. е. (час правління стародавнього царя

            Навуходоносора).  Її  основним  результатом  була  інтеграція
            методів державного управління з контролем і регулюванням
            діяльності у сфері виробництва і будівництва.
                   4)  Четверта  управлінська  революція  пов'язана  із

            зародженням  капіталізму  і  початком  індустріального  прогресу
            європейської  цивілізації  (XVII–XVIII  ст.).  Її  суть  полягає  у
            відділенні управлінців від власності на засоби виробництва і

            зародженні такого явища, як професійне управління.
                   5)      П'ята        управлінська             революція,           відома        як
            бюрократична,  відбулася  в  кінці  XIX  –  на  початку  XX  ст.
            Теоретичною  базою  цієї  революції  послужила  концепція

            раціональної  бюрократії,  а  основним  результатом  стало
            формування  крупних  ієрархічних  структур,  розподіл  праці,
            організаційна регламентація і т. п.

                   Наведений  вище  підхід  найбільше  відповідає  потребам
            науки  про  державне  управління,  але  не  дає  можливості
            проаналізувати  всі  етапи  розвитку  загальної  теорії  і  практики
            управління.

                   Для  вивчення  історії  адміністративного  менеджменту
            найбільш  адекватним  бачиться  соціальний  підхід  до  вивчення
            історії  розвитку  практики  та  науки  управління.  Вказаний

            підхід  базується  на  припущенні  про  те,  що  вперше  потреба  в
            управлінні  виникла,  коли  люди  стали  жити  і  полювати
            групами.  Дане  припущення  ґрунтується  на  твердженні  про  те,

            що  практика  управління  має  соціальне  історичне  коріння  і
            нерозривно пов'язана з існуванням і розвитком суспільства.



                                                        18
   13   14   15   16   17   18   19   20   21   22   23