Page 12 - 6288

Зазначимо, що у сучасній науці формуються дослідження, які

обслуговують не лише існуючу практику, а й такі, результати яких можуть

бути застосовані в практиці майбутнього. Ці дослідницькі програми зумовлені

пізнавальними інтересами, через які виявляються потреби суспільства в

прогнозуванні способів і форм практичного освоєння світу.

2. Теорія пізнання та логіка наукових досліджень.

Процес руху людської думки від незнання до знання називають

пізнанням. В основі пізнання лежить відображення об’єктивної дійсності у

свідомості людини в процесі суспільної, виробничої та наукової діяльності, яка

називається практикою. Потреби практики виступають основною та рушійною

силою пізнання, його метою. Людина пізнає закони природи, щоб оволодіти

силами природи і поставити їх собі на службу. Людина пізнає закони

суспільства, щоб відповідно до них впливати на хід історичних чи інших подій.

Пізнання виростає з практики, а потім само направляється на практичне

оволодіння дійсністю. Від практики до теорії та від теорії до практики, від дій

до думки та від думки до дійсності – така загальна закономірність відносин

людини в оточуючій дійсності. Практика є початком, вихідним пунктом і

водночас природним завершенням всякого процесу пізнання.

Розрізняють два типи пізнання: чуттєве та раціональне. Чуттєве пізнання

формує емпіричне знання, а раціональне – теоретичне. Чуттєве пізнання

забезпечує безпосередній зв’язок людини з оточуючою дійсністю. Елементами

чуттєвого пізнання і є відчуття, сприйняття, уявлення. Раціональне пізнання
доповнює та випереджує чуттєве, сприяє усвідомленню суті процесів,

відкриває закономірності розвитку. Формою раціонального пізнання є
абстрактне мислення.

Відчуття – це елементарний результат впливу об’єктивного світу на
органи чуття, перетворення енергії зовнішнього подразнення в людини на факт

свідомості. Відчуття є більш-менш адекватним відображенням явищ дійсності,

12