Page 14 - 6288
P. 14

сприймання, своїми ж узагальненими рисами воно наближається до поняття.

               Уявлення відіграє важливу роль у процесах пам’яті і мислення.

                       Мислення  –  це  опосереднене  та  узагальнене  відображення  в  мозку

               людини  істотних властивостей, причинних відносин та закономірних зв’язків

               між об’єктами чи явищами об’єктивної дійсності. Мислення не лише результат,

               але  й  передумова  буття,  практичної  діяльності,  розвитку,  набуття  та

               використання  знань,  передумова  та  умова  цілісної  та  цілеспрямованої  зміни

               дійсності.  Опосередкований  характер  мислення  полягає  в  тому,  що  людина

               через  доступні  органам  чуття  властивості,  зв’язки  та  відносини  предметів

               проникає  у  приховані  властивості,  зв’язки  та  відносини;  людина  пізнає

               дійсність  не  тільки  в  результаті  свого  особистого  досвіду,  але  й  шляхом

               засвоєння  в  процесі  спілкування  з  іншими  людьми.  Розрізняють  побутове,

               наукове та практичне мислення.

                   Побутове  мислення  –  це  стихійно-емпіричне  пізнання,  що  являє  собою

               безпосередній зв’язок пізнання з практичною діяльністю. Це, головним чином,

               досвідне знання, яке не спирається на  будь-які теоретичні концепції;  воно не

               пов’язане  з  певним  об’єктом  пізнання;  воно  не  має  специфічних  методів  та

               спеціальних  засобів  пізнання;  результат  цього  пізнання  виражається  та

               закріплюється  в  інструкціях,  положеннях  рецептурних  правилах,  та  іншому


               практичному  досвіді.  Наукове  мислення  –  це  свідомо  створена  пізнавальна
               діяльність, що ґрунтується на опосередкованому та узагальненому відношенні


               якостей  та  відношень  предметів  і  явищ  у  їх  протиріччі  та  розвитку.  Наукове
               мислення  –  це  цілеспрямований  процес.  Першорядне  значення  тут  мають


               теоретичні  знання,  що  характеризуються  наявністю  специфічного  об’єкту  та

               особливого  предмету  дослідження,  використанням  спеціальних  наукових

               методів дослідження та специфічними результатами у вигляді наукових фактів,

               різних  класифікацій,  законів,  теорій.  Практичне  мислення  –  це  мислення

               керівника  колективної  праці,  менеджера,  ділової  людини.  Воно  займає

               проміжне  місце  між  побутовим  та  науковим  мисленням.  При  цьому  від

               побутового  мислення  воно  відрізняється  чітко  визначеним,  формально




                                                             14
   9   10   11   12   13   14   15   16   17   18   19