Page 13 - 6288

їхньою копією, суб’єктивним образом об’єктивного світу. За допомогою

відчуття здійснюється безпосередній зв’язок свідомості їх зовнішнім світом. Як

образ об’єктивних властивостей речей відчуття є засобом пізнання дійсності.

Разом з іншими формами чуттєвого відображення (сприйманням та уявленням)

відчуття є першою, вихідною основою пізнання. Від чуттєвого відображення

пізнання йде до абстрактного мислення і від нього – до практики як критерію

істини.

Сприйняття – це процес відображення мозком предметів і явищ

об’єктивного світу в момент їх впливу на органи чуття. Воно подає нам

зовнішній бік предмету. На відміну від відчуттів, що відображають тільки

окремі властивості або якості речей матеріального світу, сприйняття дає їх

цілісний образ. Сприйняття складається в процесі діяльності людини. Будучи

необхідною умовою адекватного орієнтування людини в навколишній

дійсності, сприйняття сприяє успішності людської діяльності. Водночас

діяльність людини виступає як найважливіший критерій істинності самого

сприйняття. Отже сприйняття є активним, творчим процесом, а не

дзеркальним, пасивним відображенням.

Уявлення – образ предмета або явища об’єктивного світу, що в даний

момент безпосередньо не впливає на органи чуття людини. Уявлення є більш

стійким, ніж безпосереднє споглядання. Уявлення здатне відтворити минуле і
нібито поставити перед нами образи тих предметів, що раніше впливали на

органи чуття. Крім того, уявлення здатне подати знання майбутнього
(наприклад, уявлення про щось, на основі того, про що ми читали, або чули про

нього). Найбільшу їх стійкість в уявленні зберігають істотні риси предметів,

що мають для нас певне значення, інші, другорядні риси предметів ніби

відступають на задній план. Всяке уявлення, навіть при найвищому ступені

його узагальненості, зберігає свій образний характер. У процесі пізнання

людиною світу уявлення є проміжною ланкою між чуттєвою та абстрактною

формою. Як відображення індивідуального, поодинокого, уявлення схоже

на

13