Page 16 - 6288
P. 16

зв’язок між предметом і його властивостями, саме тому судження є основною

               умовиводу.

                       Умовивід  –  це  процес  логічного  мислення,  що  формує  нові  знання  на

               основі  вже  відомих  суджень,  які  називають  посиланнями  суджень.  Часто

               умовивід  називають  висновком,  через  який  стає  можливим  перехід  від

               мисленняї  до  ді  ,  до  практики.  Але  не  всяку  послідовність  суджень  можна

               назвати умовиводом або висновком. В умовиводі зв’язок двох суджень виявляє

               підпорядкованість,  в  результаті  якої  одне  судження  (основа)  зумовлює  інше

               (наслідок). У будь-якому умовиводі розрізняють три елементи: вихідне знання,

               виражене  в  судженнях-посиланнях;  зумовлене  знання  –  так  зване  правило

               умовиводу; вивідне знання – нове судження.

                       У процесі пізнання кожне конкретне дослідження добре розкладається на

               логічно  взаємопов’язані  складові  (див.  таблицю  4.2),  що  дає  змогу  зрозуміти

               його характерні риси і врахувати їх у процесі його організації та проведення.

                                              Класифікація наукових досліджень

                            Підстави класифікації                       Різновиди наукових досліджень
                                                   1. Предмет дослідження
               Сфера знаходження предмета                        Природничі, технічні, економічні, соціальні,
                                                                 з державного управління тощо
               Ступінь представленості сторін об’єкта            Комплексні, не комплексні
               Ступінь вираженості динаміки  об’єкта             Точкові, повторні, паралельні
                                                  2.Метод дослідження
               Глибина і складність аналізу                      Розвідувальні (пілотажні або зондажні),
                                                                 описові, аналітичні
               Домінування вживаного методу                      Спостереження, аналіз документів, дослід,
                                                                 експеримент, аналітика тощо
               Тип дослідницької діяльності                      Емпіричні, емпірико-теоретичні, теоретичні
                                                  3. Тип суб’єкта
               Структура суб’єкта                                Колективні, персональні (авторські)
               Кількість цілей, що висуває суб’єкт               Багатоцільові, одноцільові
                                             4. Умови і передумови дослідження
               Тип умов знаходження об’єкта                      Польові, лабораторні
               Забезпеченість апріорною інформацією              Інформаційно забезпечені, інформаційно
                                                                 незабезпечені
                                                    5. Одержуване знання
               Новизна одержуваного знання                       Новаторські, компіляторські
               Тип одержуваного знання                           Емпіричні, емпірико-теоретичні, теоретичні
               За роллю в науці                                  Фіксуючі факти, перевіряючі гіпотези,
                                                                 узагальнюючі, аналітичні, синтезуючі,
                                                                 прогностичні, ретроспективні тощо
               Сфера застосування знання                         Прикладні, теоретико-прикладні, теоретичні

                                                             16
   11   12   13   14   15   16   17   18   19   20   21