Page 7 - 6288

Можна стверджувати, що основним змістом науки є:

– теорія як система знань, яка є формою суспільної свідомості і досягнень

інтелекту людини;

– суспільна роль у практичному використанні рекомендацій для

виробництва благ, що є життєвою необхідністю людей.

Однак поступовий рух пізнання в цілому, з філософського погляду,

обумовлено не тільки безпосередніми запитами сьогоденної практики, а й суто

пізнавальними інтересами людства, результати задоволення яких коли-небудь

проявляються в прогнозуванні майбутніх способів і форм практичного

освоєння світу. Отже, наука в сучасному суспільстві виконує низку таких

конкретних функцій:

– пізнавальну – задоволення потреб людей у пізнанні законів природи і

суспільства;

– культурно-виховну – розвиток культури, гуманізацію виховання і

формування нової людини;

– практично-діючу – удосконалення виробництва і системи суспільних

відносин, інакше кажучи, безпосередньої виробничої сили матеріального

виробництва.

Сукупність окремих, часткових функцій науки надає їй головну функцію

в сучасному світі – розвиток системи знань, що сприяє найбільш раціональній

організації виробничих відносин і використанню виробничих сил в інтересах

усіх членів суспільства.

Наука передбачає процес отримання нового знання і результат цього

процесу (систему об’єктивних знань, що адекватно відображають реальність).

Вона наділена суттєвими ознаками, що принципово відрізняють її від інших

можливостей пізнання світу.

Наука є об’єктивною, має апарат дослідження та певні схеми доведень,

здатна відрізняти істинне знання від помилкового або суб’єктивного. Наука

прагне до пізнання внутрішньої сутності явищ і до побудови системи знань, на

противагу об’єктивному емпіричному знанню, отриманому на основі

практичного досвіду, яке описує лише зовнішні аспекти явища. Систему

7