Page 10 - 6288

фізіологія, географія тощо, а також науки, що утворилися внаслідок їх

синтезу

– біофізика, біохімія, фізична хімія та ін.);

– сфери дослідження (природничі, суспільні і технічні);

– способу і методів одержання нового знання (теоретичні й емпіричні

науки);

– зв’язків із предметною діяльністю (теоретичні і практичні науки).

Теорія є найадекватнішою формою наукового пізнання. Вона охоплює

сукупність абстрактних пізнавальних уявлень, ідей, понять, концепцій, які

обслуговують практичну діяльність людей. Традиційно її протиставляють

практиці.

Теорія – це система достовірних знань про дійсність, яка описує,

пояснює, передбачає явища конкретної предметної галузі. Вона дає знання,

істинність якого перевірена практикою, забезпечує вивчення об’єкта пізнання в

його внутрішніх зв’язках і цілісності, пояснює різноманітність існуючих фактів

і може передбачити існування нових, ще невідомих.

Теорії як найвищій формі вираження наукових знань властиві багато

важливих функцій, основними з яких є пояснювальна, передбачувальна,

синтезуюча, методологічна, практична.

10