Page 141 - 6285

Індивідуальна взаємодія, наприклад викладач–студент надає
можливість викладачу консультувати студента, вказувати на
його помилки при виконанні завдань і давати додаткові зав-
дання. Зв'язок студент–студент часто використовують при ви-
вченні іноземних мов, коли студент – носій мови може допома-
гати студенту, який її вивчає (спосіб p-2-p). Для встановлення
взаємодії p-2-p у комп'ютерній мережі можуть бути застосовані
електронна пошта або чат.
Колективний зв'язок типу p-2-all використовує викладач для
читання лекцій і проведення семінарів у групах студентів. А при
спільному обговоренні навчального матеріалу чи проблеми за-
стосовують зв'язок усіх з усіма – all-2-all. Найбільш ефективно
такий тип зв'язку забезпечує відеоконференція.

Розглянемо докладніше комп'ютерні засоби інформаційного
обміну, що дають можливість організувати колективну й інди-
відуальну роботу студентів у синхронному та асинхронному
режимах.

Електронна пошта є найпоширенішим способом спілкування
в Інтернеті. Її використовують для обміну текстовими повідом-
леннями в режимі off-line. Оскільки повідомлення пересилають-
ся комп'ютерною мережею, їх називають електронними листами
(e-mail). Роботу електронної пошти підтримує спеціальне про-

грамне забезпечення (напр., Outlook, Netscape Mail, Mozilla Mail).

Через електронну пошту проводять особисте листування (p-2-p)
або організовують поштові розсилання, у яких лист одного або-
нента відправляється великій кількості кореспондентів (p-2-all).
Електронна пошта є настільки зручним і поширеним спосо-
бом спілкування, що деякі навчальні центри використовують її
як основний інструмент проведення дистанційного навчання
[19]. Задаючи список адрес поштової розсилки, деканат формує
віртуальну навчальну групу. Викладач надсилає до групи список
необхідних навчальних матеріалів, графік роботи над ними, а
також умови контрольних робіт і відповідає на запитання студе-

141