Page 140 - 6285

Віртуальний клас також має засоби підключення студентів до
навчального центру та їх ідентифікації. Це дає можливість ре-
єструвати участь студентів у заняттях в академічній групі. В ре-
альній ситуації студенти можуть перебувати в різних географіч-
них точках, однак навчальний процес проходить так, ніби вони
перебувають в одному класі . При викладанні матеріалу та його
обговоренні у віртуальному класі застосовують відеоконферен-
ції, чат, форум, а також віртуальну класну дошку (Whiteboard)
[15], на якій викладач пише формули, робить пояснювальні ри-
сунки й демонструє різні графічні матеріали. Ця дошка відобра-
жається на комп'ютерах всіх учасників класу. На дошці є опція
піднята рука (Hand-raising), за допомогою якої студент може
виявити бажання задати питання або свою готовність відповіс-тити
на запитання викладача.

Для відпрацьовування практичних навичок у віртуальному
класі застосовують різні технології спільного використання
прикладних програм. (Screen Sharing: RealVNC Viewer, Team
Viewer, Remote Administrator, [16–18]). Викладач запускає якусь
прикладну програму (напр., Word) та працює в ній. Сту-денти
можуть бачити все, що відбувається на екрані комп'юте-ра
викладача.
Також викладач може запускати програми на комп'ютерах
студентів і ставити завдання з виконання певних дій у цих про-
грамах. У цьому випадку викладач може спостерігати зі свого
комп'ютера за роботою будь-якого студента та за необхідності
надавати йому допомогу.

5.3. Мережеві засоби комунікації

В освітньому процесі широко застосовують засоби комп'ю-
терного зв'язку загального призначення (електронна пошта, чат,
форум тощо). Їх програмні оболонки не входять до пакету СУН.
До системи управління навчанням можуть бути вбудовані лише
елементи прямого звернення до таких засобів.

Для навчання застосовують як індивідуальну взаємодію –
person to person (p-2-p), так й колективний зв'язок – person to all
(p-2-all) або all to all (all-2-all).

140