Page 45 - 6249

перше, об'єкти в так званому чистому вигляді; по-друге, в екстремальних умовах, що
сприяє більш глибокому проникненню в їхню сутність; по-третє, важливою перевагою
експерименту є його повторюваність. У процесі експерименту необхідні
спостереження, порівняння, вимірювання можуть проводитися стільки разів, скільки
необхідно для одержання достовірних даних. Саме завдяки цій своїй особливості
експериментальний метод у науковому пізнанні набуває особливого значення і цінності
7.3 До методів теоретичного рівня наукового пізнання, як уже зазначалося,
належать: аксіоматичний, гіпотетико-дедуктивний, метод сходження від абстрактного
до конкретного та єдності логічного й історичного.
Аксіоматичний метод − це метод теоретичного дослідження та побудови
наукової теорії, за яким деякі її твердження беруть як вихідні аксіоми, а всі інші
положення виводять з них шляхом міркування за певними логічними правилами.
Аксіоматичний метод широко застосовували ще в античності, зокрема Платон та
Арістотель, а остаточне утвердження пов'язують з появою "Начал" Евкліда. Прикладом
аксіоматичного підходу до побудови теоретичного знання може бути теорія відносності
А.Ейнштейна.
До системи знання, яка будується на основі аксіоматичного методу, ставлять такі
вимоги: 1) вимога несуперечливості, згідно з якою у системі аксіом не може бути
однозначно виведене будь-яке положення разом з його запереченням; 2) вимога
повноти, за якою будь-яке положення, яке можливо сформулювати в даній системі
аксіом, можна обо довести або заперечити в даній системі; 3) вимога незалежності
аксіом, за якою будь-яка аксіома не має виводитися з інших аксіом системи.
Досить цікавою і складною є проблема істинності аксіоматично побудованого
знання. Необхідною умовою його істинності є внутрішня несуперечливість. Але вона
свідчить лише про те, що теорія правильно побудована, а не про те, що вона істинна.
Аксіоматично побудована теорія може бути істинною лише в тому випадку, коли істинні
і самі аксіоми, і ті правила, за допомогою яких одержані всі решта положень теорії.
Аксіоматичний метод сприяє: 1) точному визначенню наукових понять та відповідному
вживанню їх; 2) точному та чіткому міркуванню; 3) упорядкуванню знання,
виключенню з нього зайвих елементів, усуненню двозначностей та суперечностей.
Аксіоматичний метод усебічно раціоналізує побудову та організацію наукової теорії,
наукового знання в цілому.
Гіпотетико-дедуктивний метод − це метод наукового дослідження, який
полягає у висуванні гіпотез про причини досліджуваних явищ і у виведенні з цих
гіпотез висновків шляхом дедукції. Якщо одержані результати відповідають усім
фактам, даним у гіпотезі, то цю гіпотезу визнають достовірним знанням. Гіпотетико-
дедуктивний метод є важливою складовою частиною методології наукового пізнання,
він дає змогу перевірити будь-яку наукову гіпотезу в складі гіпотетико-дедуктивної
теорії. Щоб краще уявити сутність гіпотетико-дедуктивного методу, розглянемо його
структуру. Першим його етапом є знайомство з емпіричним матеріалом, який необхідно
пояснити за допомогою вже діючих у науці законів та теорій. Якщо таких законів і
теорій немає, учений переходить до другого етапу: висування різних пояснювальних
припущень про причини та закономірності досліджуваних явищ. Третій етап —
визначення ступеня серйозності припущення та відбору із множини припущень
найбільш імовірного. На цьому етапі гіпотеза перевіряється насамперед на логічну
несуперечливість, особливо коли вона має складну структуру і розгортається в систему
45