Page 43 - 6249

Лекція 7

Методи наукового пізнання

1.Поняття методу. Класифікація методів
2. Наукові методи епіричного дослідження
3.Методи теоретичного дослідження
4 Загальнологічні методи
5.Системний підхід у науковому пізнанні

Проблема методу завжди була в центрі уваги філософії. Особливої актуальності
вона набуває починаючи з Нового часу, коли розпочався бурхливий розвиток науки і
техніки. Сьогодні методологічні проблеми науки розглядаються такими течіями
філософії, як філософія науки, діалектичний матеріалізм, феноменологія, герменевтика,
структуралізм, позитивізм тощо.
Метод – це сукупність певних правил, прийомів, способів, норм наукового
пізнання і практичної діяльності. Можна сказати, що це система вимог, принципів, які
орієнтують суб'єкта у вирішенні конкретного завдання в певній сфері діяльності.
Зокрема, у сфері наукового пізнання – це така послідовність операцій, яка дає змогу

знайти загальне, закон, необхідність у певній сфері, що вивчається. За масштабами
застосування можна виділити такі методи:
- філософські, як гранично загальні методи, що застосовуються у всіх сферах
пізнання (діалектика);
- загальнонаукові (спостереження, експеримент, моделювання, аксіоматичний тощо);
- конкретно-наукові методи, які застосовуються в конкретній сфері наукової
діяльності (метод мічених атомів − у фізиці; метод анкетування – у соціології);
- дисциплінарні методи – система прийомів, засобів, що використовується в тій чи
іншій наукові галузі
- міждисциплінарні методи (інтегративні, використовують в комплексних наукових
дослідженнях).
Загальнонаукові методи в свою чергу можна розподілити на:
 методи емпіричного дослідження;
 методи теоретичного дослідження;

 загально-логічні методи
7.2 На емпіричному рівні, як уже зазначалося, застосовують такі специфічні
методи, як спостереження, вимірювання, експеримент, моделювання.
Спостереження − це певна система фіксування та реєстрації властивостей і
зв'язків досліджуваного об'єкта в природних умовах або в умовах експерименту.
Спостереження полягає у цілеспрямованому сприйманні предметів дійсності для
одержання безпосередніх чуттєвих даних про об'єкт пізнання, вивчення предметів, що
спираються на такі чуттєво-сенситивні здібності, як відчуття, сприймання, уявлення.
Здійснення спостереження передбачає активне протиставлення себе як суб'єкта
навколишній дійсності, виділення та усвідомлення пізнавальної мети, а також
фіксування засобами мови вихідних відомостей про об'єкт, схеми, графіки, діаграми.
Структурними компонентами спостереження є: сам спостерігач, об'єкт дослідження,

43