Page 39 - 6249

а з іншого − все більш широке впровадження в усі сфери наукового пізнання ідеї
розвитку (часу), причому в усі науки, а не тільки в історичні (геологію, біологію,
астрофізику, історію тощо) .
Прискорений розвиток науки проявляється у збільшені загальної кількості
наукових працівників, наукових інститутів і організацій, публікацій, виконаних
наукових робіт, матеріальних витрат на науку тощо. Прискорений розвиток науки є
наслідком прискореного розвитку виробничих сил. За різними розрахунками, сума
наукових знань подвоюється в середньому кожні 5-7 років (інколи і менше).
Свобода критики, недопустимість монополізму і догматизму як
закономірність науки акцентує увагу на значенні конструктивної критики як способу
пошуку конкретного шляху розв’язання проблеми, заперечення монополізму − як
виключного права на істину і недопущення догматизму, що характеризується
абсолютизацією, схематизацією, статичністю.
Питання для самоконтролю
1. Які існують моделі розвитку науки?
2. Що таке фальсифікація і які вимоги до зростання знання у концепції
К. Поппера?
3. Яка роль наукової революції в концепції Т. Куна?
4. Як пояснює розвиток науки І. Лакатос?
5. У чому полягає методологічний плюралізм і анархізм П. Фейєрабенда?
6. У чому особливість концепції розвитку науки С. Тулміна?
7. Назвіть закономірності розвитку науки.

Лекція 6

Методологія наукового пізнання

1.Поняття методології
2.Філософія та її роль у науковому пізнанні
3. Діалектичний та метафізичний методи мислення

Швидкий розвиток науки у XX ст. виявив нові риси і характеристики наукового
знання, які протягом багатьох років були предметом дослідження логіків, методологів і
філософів науки. Серед нових явищ у методологічному пізнанні перш за все слід
назвати інтенсивне заповнення безодні між природним і соціальним (ідея ноосфери,
соціобіологія, екологія), між буттям і розумом, між природним і штучним, живим і
неживим (кібернетика, штучний інтелект, суміжні галузі наукового знання), між
формальним і змістовним, теоретичним і практичним (проектування і прогнозування,
планування і програмування, констроювання і моделювання) тощо.
Згідно з цими змінами в характеристиках наукового знання і його взаємодії з
практикою розвивалась і методологія науки як особлива галузь філософії, змінювався
характер методологічного дослідження, розширювався і якісно збагачувався предмет
методології науки, ускладнювалась структура і функції методологічного пізнання.

39