Page 37 - 6249

розвитку науки є періоди створення і боротьби альтернатив. Розвиток пізнання, уважає
Фейєрабенд, здійснюється завдяки критиці несумісних теорій за наявності фактів. Тому
в науковій роботі науковці повинні керуватись принципом „пролефірації”(розмноження)
теорій: створювати теорії альтернативні по відношенню до існуючих, навіть якщо
останні підтверджені та мають загальне визнання. Фейєрабенд надає великого значення
альтернативам, вони, на його думку, захищають науку від догматизму і застою,
створюють умови для створення нових приладів, дають можливість давати різні
теоретичні тлумачення, сприяти розвитку творчих здібностей ученого.
Принцип методологічного плюралізму вказує на те, що можна створювати
теорії, які не відповідають загальноприйнятим поглядам. Феєрабенд висуває ідею не
тільки методологічного плюралізму, а й ідею методологічного анархізму, стверджуючи,
що в пізнанні не може бути універсального методу. У науці взагалі можна робити все
що завгодно, ніяких раціональних критеріїв відбору теорій немає. Кожний учений може
створювати і розробляти свої власні теорії, не звертаючи уваги на суперечності та
критику. Діяльність ученого не підкоряється ніяким раціональним нормам. Історія
науки, на його думку, являє собою хаотичне переплетіння різних ідей, помилок,
інтерпретацій фактів, відкриттів. Розвиток науки − ірраціональний: нові теорії
отримують визнання не тому що ближче до істини, а завдяки пропаганді
прихильників. У цьому сенсі наука нічим не відрізняється від міфу чи релігії і є однією
із форм ідеології. Тому треба звільнити суспільство від диктату науки, відокремити
науки від держави і надати науці, релігії, міфу однакових прав.
5.7 Стівен Тулмін (1922−1997) − автор концепції, яку називають “селекційною моделлю
наук” або “методологічною теорією еволюції наукових понять”. Особливості його
концепції:
 Фундаментальні наукові проблеми можуть бути розв’язані тільки рамках цілісного
історичного контексту.
 Наука розглядається не як цілісна система з притаманною їй організацією, а як
популяція проблем, понять і пояснювальних процедур.
 На перше місце висуваються наукові поняття, розвиток знань розглядається як
результат синтезу понять, які вже є і які утворюються.
 Заперечення теорії наукових революцій Куна і заміна її теорією еволюції.
 Ця теорія базується на теорії еволюції Дарвіна: теорії, які належать до однієї або
кількох суміжних предметних галузей, є своєрідною популяцією, члени якої беруть
участь у процесах мінливості та відбору.

 Мінливість розглядається як уведення в сталу схему новацій, що покращують
пояснювальний потенціал системи описування.
 Відбір буде призводити до прийняття нових новацій і заперечення інших, тобто (
мовою теорії еволюції) закріплення певних ознак.
 Науковий процес розглядається як постійний і ненаправлений процес боротьби
ідей за виживання шляхом найкращої адаптації до середовища існування.
Таким чином, С. Тулміну вдалось застосувати історичний підхід до аналізу
науки, розгледіти деякі діалектичні властивості розвитку науки, зокрема розглянути
еволюцію наукових теорій у зв'язку зі зміною історичних типів раціональності. Разом з
тим, він абсолютизував біологічну аналогію, що привело до релятивістського погляду
на науку.

37