Page 89 - 6215

За даними соціометричної матриці можна розрахувати
понад 20 групових показників: соціометричний статус будь-
якого члена групи, індекс групової згуртованості, індекс
інтегративності групи, рефлексивний коефіцієнт
усвідомленості та інші. Однак більшість вітчизняних учених
вважає їх формальними і до того ж сумнівними.
Референтометрія. У народі кажуть: «Скажи, хто твої
друзі, і я скажу, хто ти». У групі завжди виділяється коло осіб,
на думку і оцінку яких особистість орієнтується, тобто з
певних причин вони виявляються референтними,
утворюють референтну групу. Знання референтної групи
часто допомагає встановити мотиви поведінки людини. Для її
визначення вітчизняні дослідники запропонували
методику референтометрії, що дає змогу всередині групи, до
якої належить особистість, виявляти її референтну групу.
Цього не можна зробити за допомогою соціометричного
тесту.
Референтометрична процедура складається з двох етапів.
На першому її учасникам дають набір карточок із прізвищами
всіх інших членів групи, на яких запропоновано (для всіх
однаковий) набір певних рис (наприклад, сміливий, добрий,
розумний тощо). Учасників просять оцінити кожну особу, що
належить до групи, за певною шкалою. На іншому боці
карточки вказано прізвище того, хто оцінював. На кожного
учасника групи одержують (N – 1) карточок з оцінками його
якостей. На другому етапі для кожного учасника карточки
розкладають вниз оцінками, тобто він може бачити лише
прізвище того, хто оцінював. Головна ідея експерименту
полягає в тому, щоб виявити вибіркове ставлення кожного
лише до кількох осіб, які входять до групи. Адже учасникам
референтометричної процедури повідомляють, що їм
дозволяють ознайомитися з оцінками не більше, ніж 5–8
карточок. Водночас, сигнал про припинення досліду може
пролунати після будь-якого вибору. Як правило, кожен із

90