Page 75 - 6215

страждає об'єктивність та надійність вимірювань. У цій
ситуації цікавим видається анкетування студентів першого
курсу до першої сесії і після. Сесія в цьому випадку може
послужити причиною зміни оцінки діяльності викладача.
Виважено потрібно підходити і до анкетування студентів
випускного курсу з цього питання, оскільки також може
постраждати об'єктивність в оцінці.
Питання «Що запитуємо?» - дуже важливе. Для кожної
групи споживачів у виші повинні бути розроблені відповідні
анкети (опитувальні листи, оцінювальні карти). Зміст анкети
має сприяти отриманню найбільш повної інформації для
досягнення заявленої мети. У той же час, анкета повинна бути
оптимальною як за складністю питань, так і за їх кількістю. В
іншому випадку час роботи з анкетою затягується і
виключається можливість об'єктивного і виваженого відповіді
на кожне питання.
Принципове значення у проведенні анкетування має
підбір групи експертів. Це повинні бути кваліфіковані фахівці,
чітко розуміють цілі проведеного анкетування, які вміють
грамотно пояснити технологію проведення опитування.
Особливі вимоги пред'являються до аналітичної групи.
Важливе значення має автоматизація процесу
анкетування, що дозволяє здійснити комп'ютерну обробку
оцінювальних карт, математично опрацювати результати
анкетування. Природно це диктує певні умови складання
оцінних карт, але при цьому істотно спрощує роботу
експертів. Як приклад розглянемо анкету "Викладач очима
студента" (П.І. Пілов, С.А. Свіжевська).
Уперше подібне анкетування проводилося в 90-х роках
минулого століття за анкетами, розробленими Міністерством
освіти. Студентам пропонувалося оцінити перелічені
професійні і особисті якості викладача вищої школи по 9
бальній системі, де 9–8 балів – якість проявляється практично
завжди; 7–6 – якість проявляється часто; 5–6 балів – якість

76