Page 38 - 6213

процес активного відтворення нею системи соціальних зв'язків за рахунок

її активної діяльності, активного входження в соціальне середовище. Отже,

соціалізація – це двосторонній взаємообумовлений процес взаємодії

людини і соціального середовища, її включення в систему суспільних

відносин шляхом засвоєння соціального досвіду і самостійного

відтворення цих відносин, що формує унікальнау неповторну особистість.

11. Функції виховання у формуванні особистості

Виховання і соціалізація мають ряд відмінностей у різні періоди

розвитку особистості. Найсуттєвіша відмінність, що має місце в усі

періоди вікового розвитку особистості полягає в тому що, виховання є

своєрідним механізмом управління процесами соціалізації.

У цьому зв'язку вихованню притаманні дві основні функції:

 впорядкування всього спектру впливів (фізичних, соціальних,

психологічних та ін.) на особистість;

 створення умов для прискорення процесів соціалізації з метою

розвитку особистості.

Відповідно до цих функцій, виховання сприяє переборенню або

послабленню негативних впливів соціалізації, наданню їй гуманістичної

орієнтації, залученню наукового потенціалу для прогнозування й

конструювання педагогічної стратегії і тактики.

12. Виховання як провідний фактор розвитку і формування

особистості. Виховання – це провідний фактор розвитку особистості, тому,

що: 1) воно дає змогу знівелювати всі негативні впливи інших факторів;

2) виховання цілеспрямоване, тому результати його передбачувані.

Виховання в розвитку і формуванні особистості виконує такі функції:

 організовує діяльність, в якій розвивається і формується

особистість;

39