Page 212 - 6183
P. 212
подачі дроту з касетою, електромагнітний вібратор з мундштуком. Кінець
електродного дроту приводиться в коливальний рух за допомогою вібратора.
Внаслідок вібрації відбувається замикання і розмикання зварювального
ланцюга між електродним дротом і деталлю. Для підвода струму від джерела
до деталі використовується ковзний контакт. Частота вібрації дроту і,
відповідно, замикання та розмикання зварювального ланцюга, складає
50...100 Гц. Завдяки дії теплоти, яка виділяється в момент замикання і
особливо розмикання зварювального ланцюга, відбувається нагрівання
електродів, оплавлення кінців електродного дроту і зварювання металів. В
зону наплавлення металу через канал за допомогою насоса 1 подається
охолодна рідина; в результаті відбувається загартування наплавленого шару
металу. Крім того, охолодна рідина захищає деталь від деформацій і сприяє
більш якісному протіканню процесу.
Стабільність процесу і якість наплавлення залежать від напруги,
індуктивності і полярності струму, складу і кількості охолодної рідини та
величини міжелектродного проміжку. Електроімпульсне наплавлення може
виконуватися при напрузі 4...30 В. Відновлення деталей наплавленням
звичайно ведеться при напрузі 18...22 В і струмі 80...300 А. Підвищення
напруги, яка підводиться до електродів, збільшує продуктивність процесу і
термічну дію струму на метал. При цьому вигорання вуглецю, марганцю та
інших елементів збільшується, твердість металу наплавлення знижується, а
втрати металу на розбризкування збільшуються. Для отримання найбільш
зносостійкого шару металу наплавлення доцільно вести при низьких
напругах. Від зміни величини магнітного поля зварювального ланцюга та
індуктивності залежить тривалість періоду горіння імпульсної дуги, стійкість
процесу і товщина шару, що наплавляється. Величина міжелектродного
проміжку залежить від амплітуди вібрації електродного дроту і кута підходу
його до деталі.
В період кожного циклу вібрації електроду, за який відбувається
наплавлення частин металу на деталь, протікають період короткого
208
