Page 217 - 6183

ремонтного розміру на попередній; але й деталі, які вийшли з усіх ремонтних
розмірів. Електроімпульсне наплавлення можна вести не тільки із

застосуванням охолодної рідини і без неї, але і у середовищі захисних газів і
під шаром флюсу. В останньому випадку наплавлений метал одержується з

більш однорідною структурою, з меншими залишковими напруженнями, що
має велике значення для деталей, які працюють при знакозмінних

навантаженнях.

6.20 Індукційне наплавлення

Індукційне наплавлення – процес, коли нанесений на зношену

поверхню деталі шар твердосплавного порошку розплавляють разом з

поверхневим шаром деталі на глибину 1,5...3 мм індукційним струмом. Це

забезпечує взаємодифузію молекул розплавленого металевого порошку і

деталі та їх зчеплення. Шар порошку в суміші з флюсом наносять на зношену

поверхню деталі у вигляді замазки, яку опресовують разом з деталлю до

нагрівання. Шар порошку повинен компенсувати поверхневе зношування і

утворити припуск на механічну обробку.

Швидкість підведення тепла до наплавлюваної поверхні повинна бути

більша швидкості його відводу в глибину деталі і навколишнє середовище.

Це забезпечує нагрівання поверхні деталі на 50...70 °С більше плавлення

порошку (шихти), яка плавиться від тепла металу деталі, а також зменшує

прогрівання деталі.

Для формування наплавленого металу на деталь типу “вал”,

використовують спеціальні індукційні установки ВЧН-63/0,44, ВЧН-160/0,44

та ін. з робочою частотою струму 440 кГц. Для індукційного наплавлення

широко використовують лампові генератори ЛЗ-67, ЛЗ-107, ЛЗ-167 з

робочою частотою 200...250 кГц.

Якщо на розплавлений шар накласти ультразвукові коливання –

збільшиться інтенсивність дифузії та зменшиться зернистість наплавленого

шару металу, міцність зчеплення підвищиться на 40 %.

213