Page 205 - 6183

Деталь встановлюють на оправку між габаритними дисками з червоної
міді товщиною 10...12 мм. До дисків встановлюють водоохолоджувану

форму, яка виконує роль кристалізатора металу. На початку процесу в
наплавочну ванну заливають розплавлений флюс, а потім через два

мундштуки подають два електродні дроти. Надалі флюс надходить з
дозатора. Особливістю процесу є те, що у рідкому флюсі дуга гасне. Однак

струм, проходячи через розплавлений флюс, підігріває його до температури,

більшої за температуру плавлення металу. В результаті під шаром рідкого

флюсу (шлаку) утворюється ванна рідкого металу, який при затвердінні

перетворюється у наплавлений шар. Наплавлення виконується за один оберт

деталі.

Швидкість подачі дроту 210 м/год. Наплавлений шов рівний, не

потребує додаткової обробки.

Електрошлакове наплавлення – процес, який потребує застосування

дорогого обладнання. Тому його можна рекомендувати тільки для

спеціалізованих ремонтних підприємств для відновлення деталей з великими

спрацюваннями (більше 6...10 мм).

6.15 Контактне наварювання

Контактне наварювання – це різновид контактного зварювання, при

якому зварні деталі нагріваються теплом, що виділяється у зоні їх контакту,

від проходження електричного струму. За законом Джоуля-Ленца теплота (в

джоулях), що виділяється у провіднику, при проходженні через нього

електричного струму прямо пропорційна квадрату сили струму І (А), опору

2
провідника R (Ом) і часу дії струму (с): Q=I Rt.
Є два різновиди процесу: наварювання дроту (стрічки) і припікання

металевих порошків.

Струм великої сили від зварювального трансформатора подається на

деталь і ролик, між якими знаходиться зварювальний дріт чи стрічка 2. Ролик

притискується до наварюваного матеріалу з певною силою. Струм за

201