Page 203 - 6183

способами. До механічних способів відносяться піскоструминна обробка,
нарізування «рваної» різі, обробка накаткою або дробом. Якщо металізована

поверхня загартована або цементована, доцільно для одержання шорсткості
застосовувати електроіскровий спосіб. Застосовують також хімічний спосіб,

який полягає в травленні поверхні водним розчином соляної кислоти.
Поверхні деталі, які не підлягають металізації, захищають

пергаментним папером, картоном, азбестом, листовою сталлю; пази і отвори

закривають дерев'яними пробками.

При металізації плоских поверхонь напилювання здійснють за

допомогою металізатора вручну. При металізації тіл обертання деталь

закріплюють у центрах токарного верстата, а металізатор встановлюють на

супорті верстата.

Якість покриття залежить від наступних факторів: температури в зоні

плавлення; швидкості подачі дроту і швидкості переміщення деталі відносно

потоку металу, який розпилюється; тиску повітря в процесі напилювання;

прийнятого режиму металізації, що забезпечує мінімальну окислюваність

напилюваних часток і вигоряння легуючих елементів.

Як механічну обробку металізаційних покриттів залежно від їх

твердості та припуску застосовують точіння і шліфування. При точінні

напилених покриттів застосовують різці із пластинками з твердого сплаву,

причому працюють на знижених режимах різання: глибина різання 0,1...0,3

мм, подача – 0,1...0,15 мм/об. Шліфування покриттів, що мають високу

твердість, варто виконувати алмазними кругами на вулканитовій основі.

6.13.4 Шляхи поліпшення фізико-механічних і експлуатаційних

властивостей металізаційних покриттів

Розплавлені частки металу досягають поверхні деталі при металізації в

пластичному стані; вони мають різні розміри і температуру. Внаслідок цього

структура металізаційного покриття характеризується нерівномірністю,

199