Page 199 - 6183

Одержання металізаційного покриття полягає в тому, що розплавлений
метал розпорошується струменем інертного газу або повітря на частки від 3

до 300 мкм та із швидкістю 100...300 м/с наноситься на спеціально
підготовлену поверхню.

Напилюваний метал розплавляють газовим полум'ям (газова
металізація), електричною дугою (електродугова металізація), струмами

високої частоти (високочастотна металізація) і плазмовим струменем

(плазмова металізація).

Розплавлені частки металу, пролітаючи відстань від зони плавлення до

поверхні деталі, переходять із рідкого стану у твердий внаслідок подачі

великої кількості повітря (інертного газу). Під час переносення частки

напилюваного металу змінюють свої властивості (окислюються, в них

вигорають складові елементи і т.п.). Твердість покриття вища від твердості

вихідного матеріалу, тому що частки металу в результаті швидкого

охолодження загартовуються, а також піддаються наклепу при ударі з

великою швидкістю об поверхню деталі. Покриття виходить пористим,

ламким, з низькою границею міцності на розтяг.

Існує кілька теорій про з'єднання часток з поверхнею деталіі між собою

при металізації. Найбільш прийнятною, щодо напилення сталі, вважають

теорію механічної та адгезійної взаємодії часток.

Максимальна температура нагрівання основного металу в процесі

металізації не перевищує 70...130 °С, у зв'язку з чим механічні властивості

матеріалу деталі не змінюються і деталь не піддається жолобленню.

6.13.2 Характеристика різних видів металізації

При газовій металізації дріт розплавляється відповідним полум'ям

суміші пального газу (ацетилену, пропанбутану, водню, світильного газу та

ін.) і кисню, що надходять по каналах, а розпилення металу і нанесення його

часток на поверхню деталі відбувається під дією стисненого повітря або

інертного газу.

195