Page 43 - 6181

Про тісний зв'язок між невербалікою та відчуттям людини
(зоровими, слуховими та кінестетичними) свідчить доробок останніх
років у галузі психології і психотерапії – нейролінгвістичне
програмування, засновниками якого є Дж. Гріндер і Р. Бендлер.

Джерелом цього знання є асиметрія півкуль головного мозку та
наукові факти з зоопсихології.
НЛП дослідило, що картина світу особистості і образ себе

починає формуватись вже на вході, тобто при сприйманні
рецепторами сигналів з навколишнього світу і внутрішнього
середовища організму. Сенсорні канали, через які інформація із
довкілля, а також із «надр» організму досягає свідомості називається

– репрезентативними системами. До яких належить: візуальна,
аудіальна, кінестизична і дигітальна. Учені виявили, що люди,
реагуючи на запитання, мову, як правило, спочатку несвідомо

створюють певні образи, або говорять щось до себе, або уявляють
певні скелетно-м’язеві відчуття, яку з цих систем відчуттів вони
обирають для опрацювання інформації, можна встановити, зчитуючи

невербальні сигнали, насамперед стежачи за рухом очей. Якщо очі
рухаються вгору, то людина в цей час конструює або відтворює
зорові образи. Якщо ж її очі опускаються вниз вправо, вона уявляє

слухові образи, а якщо вниз і вліво – то переживає кінестетичні
відчуття. Знаючи, в якій переважно системі і як працює мозок
людини, можна зрозуміти її. За допомогою цієї системи можна
допомогти людині позбутися бар’єрів, труднощів у спілкуванні.

Отже, невербальні засоби спілкування дають змогу працювати
свідомо з несвідомим і допомагають досягти позитивних результатів.

3.Невербальні засоби і культура спілкування та поведінки
Людина, яка має високий рівень культури спілкування,
дотримується загальноприйнятих норм і користується всіма формами
і засобами спілкування. Вона легко вступає в контакт із людьми,

виходячи при цьому з позитивних комунікативних установок. Її
жести, міміка, пантоміміка підтверджують доброзичливе ставлення
до інших. Очі її відкриті, вона має виразну міміку, живий погляд. Це

свідчить про здатність людини до спілкування. При погляді на неї не
виникає почуття тривоги. Під час розмови висота голосу людини
може змінюватись, ритмічність мелодії її голосу постійна. Така

людина має високу самооцінку, впевнена в собі, про що свідчить її

43