Page 39 - 6181
P. 39
символізують перемогу. У скрутних ситуаціях людина вдається до
жестів-адептерів, які свідчать про внутрішнє хвилювання. Це
несвідомі фіксовані реакції (посмикування, почісування,
погладжування тощо).
Спостерігаючи за жестами, можна багато дізнатися про настрій
людей, їх стосунки, потаємні цілі і бажання. За таких умов індивід
може керувати власною поведінкою, адекватно сприймаючи
співрозмовника, оскільки інколи його жести можуть бути спричинені
лише фізичними особливостями (наприклад, підморгування як прояв
нервового тику). Нерідко жести не відповідають висловленій
людиною вербальній інформації. Як правило, вони більш правдиві.
Жести відносно легко можна розшифрувати, тому
співрозмовники за необхідності намагаються їх замасковувати діями,
які мають протилежний зміст. Оскільки спілкування значною мірою
полягає у взаємному вивченні, оцінюванні, здогадках і маневруванні,
воно передбачає активне використання елементів гри і маскування.
Найчастіше жести засвідчують такі психологічні стани учасників
спілкування:
1. Відкритість. Найтиповіший жест – відкриті руки. Інший
характерний жест – розстібнута куртка або піджак. Людина, яка
довіряє співрозмовнику, розстібне її або взагалі зніме в його
присутності.
2. Підозра й потаємність. Людина, яка щось приховує,
намагається не дивитися на співрозмовника. При цьому її погляд
найчастіше фіксується на правому плечі співрозмовника.
3. Заперечення. Типовими жестами заперечення є складені руки,
відхилення тіла назад, схрещені ноги, нахил голови вперед, погляд з-
під лоба; відвертання тіла у бік, потирання носа, погляд збоку.
4. Сумнів, скрутне становище. Про них свідчать дотик до носа чи
легке його отримання вказівним пальцем, що часто означає «ні».
5. Готовність. Руки на стегнах є першою ознакою готовності;
сидіння на краю стільця.
6. Невпевненість. Типовим жестом є переплетення пальців рук,
при цьому великі пальці нервово потирають один одного або
пощипують шкіру.
7. Незадоволення. Про нього свідчать прискорене дихання, часто
поєднане зі стогоном, муканням тощо.
39