Page 38 - 6181
P. 38

У невербальному діловому спілкуванні кінесичні засоби (жести) є
            найуживанішими               і    найважливішими.               Вони       можуть         бути
            підсвідомими  або  свідомими  (набуті,  осмислено  відпрацьовані
            сигнали  певними  частинами  тіла).  Спілкування  супроводжується

            жестами,  які  є  носіями  різного  типу  інформації,  виражаючи
            позитивне  або  негативне  ставлення  до  співрозмовника  і  теми
            розмови,  впевненість  або  невпевненість,  довіру  чи  недовіру,

            симпатію  чи  антипатію,  рівність  або  домінування,  відкритість  чи
            закритість  тощо.  Більшість  жестів  розвивається  з  набуттям
            особистістю соціального досвіду, деякі є вродженими.
                  Щоб правильно інтерпретувати жест, потрібно враховувати:

                  1.      Конгруентність слів та невербальних сигналів. Якщо слова
            і  жести  неконгруентні  люди  більше  довіряють  невербальній
            комунікації, ніж вербальній;

                  2.      Контекст,  у  якому  функціонують  невербальні  сигнали.
            Йдеться про те, що один жест може мати різне тлумачення за різних
            ситуацій, обставин;
                  3.      Сукупність  невербальних  сигналів.  Оскільки  жести,  які

            слова,  можуть  мати  кілька  значень,  висновок  слід  робити,
            спираючись не на один невербальний сигнал, а на їх сукупність;
                  4.      Індивідуальні, психофізіологічні властивості людини (стан

            здоров’я та його вплив на використання невербальних сигналів);
                  5.      Соціальний  статус  людини  в  суспільстві,  а  також  її
            соціальні ролі. Роль може бути справжньою або удаваною, обраною

            для маскування;
                  6.      Національні  та  регіональні  особливості  невербальної
            комунікації;

                  7.      Власний  стан  і  досвід.  Застосовувати  їх  слід  обережно,
            трактуючи невербальні сигнали спірозмовника.
                  Жести,  які  сприяють  глибшому  розумінню  висловленого,
            називають           ілюстраторами.            Наприклад,           розводячи          руками,

            співрозмовник  говорить  про  форми  і  розмір  чогось.  Жести,  за
            допомогою  яких  регулюють  відносини,  називають  регуляторами.
            Вони  вказують  напрям,  скорочують  чи  збільшують  дистанцію

            спілкування. Наказуючи, куди йти, вказують рукою, куди йти. Коли
            під  час  спілкування  намагаються  символічно  відтворити  суть
            встановленого,           користуються           жестами-емблемами.               Наприклад,

            підняті  догори  вказівний  і  середній  пальці  рук  (умовна  буква  V)


                                                           38
   33   34   35   36   37   38   39   40   41   42   43