Page 17 - 6129

такий самий порядок був встановлений в Англії, Німеччині, Голландії, Австрії, а
пізніше і в Америці (рис. 1.4).

Рис. 1.4. Знак якості (touchmark) на німецькому олов’яному посуді, ХVI ст..

З початку ХІІІ ст. в Європі застосовувалися купецькі знаки, які позначали
торговця і були запорукою якості всього товару, що ним постачався (рис. 1.5). У
1332 р. три іспанські купці отримали назад свій товар, викинутий на берег Фландрії
після корабельної аварії. Вони довели, що знайдені пакунки є їх власністю,
пред’явивши свої купецькі знаки. До кінця ХVІ ст. майже вся торгівля стала
проходити через декілька торгових домів, тому купецькі знаки перестали
використовуватись.

Рис. 1.5. Купецький знак Bartolomew Toote, 1470.

Практика позначати товари певними марками зберігалася на протязі декількох
століть. На рубежі ХVІІІ – ХІХ ст. в період бурхливого розвитку економіки і
промисловості почали з’являтися товари масового виробництва. Цей фактор у
поєднанні з розширенням каналів збуту товарів, кількість яких постійно
збільшувалася, призвів до появи печаток. Виробники почали друкувати на своїх
товарах слова – майбутні торгові марки.
Протягом останніх 130 років термін „бренд” набув значення, близького за
змістом до понять „торгова марка”, „товарний знак”, „товар” і „маркетинг”.
Причиною цього була поява в європейських країнах, а потім в Америці та Росії
законів про реєстрацію торгових марок і юридичної відповідальності за якість
маркованої продукції і підробку торгових марок. Такі закони охороняли права як
споживачів, так і виробників. Перший закон про товарні знаки був прийнятий 8
липня 1870 р. в Сполучених Штатах. Проте невдовзі після затвердження його
визнали недійсним, оскільки він був несумісним з американською конституцією.
Новий закон був прийнятий у США тільки 3 березня 1881 р..
Першим російським документом, який регламентував відбитки на товарах, став
Новоторговий устав 1667 р., підписаний царем Олексієм Михайловичем, в якому
згадувалося про їх обов’язкове проставлення на митниці як свідчення про оплату
податку. За пропозицією мануфактур-колегії у 1754 р. Єлизаветою Петрівною був
підписаний Указ про обов’язкове позначення товарів, „щоб їх можна було
відрізнити один від одного”, але тільки після виходу у 1830 р. закону, який детально

16