Page 97 - 6109
P. 97

Кожна лінгвістична змінна описується наступним набором:
                      (N, T, E, G, P)
                      де N – назва лінгвістичної змінної;
                      T – множина значень, яка також називається базовою терм-множиною T.
               Елементами базової терм-множини є назви нечітких змінних;
                      Х – універсальна множина (область міркувань);
                      G  –  синтаксичне  правило,  за  яким  генеруються  нові  терми  із
               застосуванням слів природної або формальної мови;
                      Р  –·семантичне  правило,  яке  кожному  значенню  лінгвістичної  змінної
               ставить у відповідність нечітку підмножину множини X.
                      В свою чергу, нечітка змінна описується набором
                      (N, X, A),
                      де N – це назва змінною,
                      X – універсальна множина (область міркувань),
                      A – нечітка множина на X.
                      Розглянемо таке нечітке поняття як «Температура води на виході крану».
               Це і є назва лінгвістичною змінної. Сформуємо для неї базову терм-множина,
               яке  складатиметься  з  п’яти  нечітких  змінних:  {«дуже  холодна»,  «холодна»,
               «тепла»,  «гаряча»,  «дуже гаряча»}  і задамо область міркувань  у  вигляді  t=[0;
               60]  (градусів).  Останнє,  що  залишилося  зробити  –  побудувати  функції
               приналежності для кожного лінгвістичного терма з базової терм-множини T.
                      Існує  понад  десяток  типових  форм  кривих  для  завдання  функцій
               приналежності.  Найбільшого  поширення  набули:  трикутна,  трапецеїдальна  і
               гауссова функції приналежності.
                      Трикутна функція приналежності визначається трійкою чисел (а, b, c), і її
               значення в точці x обчислюється згідно виразу:

                                  b x
                               1  b a  ,a   x b
                              
                                   x c
                        ( )x    1    ,b   x c
                                  c b
                               0,в інших випадках
                              
                              

                      При  (b – a) = (c – b)  маємо  випадок  симетричної  трикутної  функції
               приналежності, яка може бути однозначно задана двома параметрами з трійки
               (а, b, c).
                      Аналогічно  для  завдання  трапецеїдальній  функції  приналежності
               необхідна четвірка чисел (а, b, c, d):
                                  b x
                               1  b a  ,a   x b
                              
                               1,b   x c
                        ( )x   
                               1  x c  ,c   x d
                                  d   c
                              
                               0,в іншихвипадках


                                                                                                            97
   92   93   94   95   96   97   98   99   100   101   102