Page 147 - 6109

Метод витягання знань з лекцій припускає, що експерт передає свій
досвід інженерові по знаннях у формі лекцій. При цьому інженер по знаннях
може заздалегідь сформулювати теми лекцій. Якщо цього не вдається зробити,
то інженер по знаннях конспектує лекції і ставить питання. Якість інформації,
наданої експертом в ході лекції, визначається чіткістю сформульованої теми, а
також здібностями лектора в структуризації і викладі своїх знань і міркувань.
Наочні області відрізняються рівнем документування і структуризації.
Для характеристики наочної області по рівню документування виділяють три
класи: добре документовані, средньо документовані і слабо документовані
області (рис. 14.5). По ступеню структуризації знань наочні області можуть
бути:
– добре структурованими (з чіткою аксіоматизацією, широким
застосуванням математичного апарату, сталою термінологією);
– средньо структурованими (з термінологією, що визначилася, теорією,
яка розвивається, явними взаємозв'язками між явищами);
– слабо структурованими (з розмитими визначеннями, багатим
емпіричним матеріалом, прихованими взаємозв'язками).
Активні індивідуальні методи включають методи анкетування,
інтерв'ювання, вільного діалогу і гри з експертом. Перевагою методів
анкетування є те, що анкета або запитальник складаються інженером по
знаннях заздалегідь і використовуються для опиту експертів. Складання анкети
слід проводити з урахуванням рекомендацій, вироблених в соціології і
психології. Основними вимогами до анкет є наступні:
– Анкета не має бути монотонною і одноманітною, щоб не викликати
нудьгу або втому. Для цього необхідно різноманітити тематику і форму
ставлення питань, застосувати стиль гри;
– Анкета має бути пристосована до мови експерта;
– Слід враховувати, що питання впливають один на одного, тому
важливо розташувати їх в правильній послідовності.
– У анкеті повинне міститися оптимальне число надмірних питань,
частина яких призначена для контролю правильності відповідей, а інша частина
- для зняття напруги.

147