Page 351 - 61

З появою вчення про розчини почали розроблятись іонні
теорії збудження. Перші вказівки на роль окремих іонів у фі-
зіологічних процесах зробив Рінгер (1887 р.), показавши, що
ізотонічний розчин хлориду натрію гірше підтримує роботу
серця, ніж в суміші з невеликою кількістю хлориду калію і
хлориду кальцію. При розробці іонних теорій збудження вче-
них цікавило питання про механізм подразнюючої дії елект-
ричного струму. Всі автори теорій виходили з того, що живі
клітини містять електроліти, які дисоціюють, і під впливом
електричного струму іони приводяться у рух.
У 1906 р. Леб встановив, що деякі іони можуть виклика-
ти у живих тканинах протилежні ефекти – одні підсилюють
збудження, а інші гальмують його. Зокрема, іони натрію і ка-
лію підвищують, а іони кальцію і магнію пригнічують збуд-
ливість. Подразнення настає в разі порушення співвідношення
між цим іонами. Нормальна збудливість підтримується за на-
явності іонів натрію, калію, кальцію і магнію у певному спів-
відношенні

542