Page 353 - 61

де: U – напруга; c – ємність конденсатора, з якою
пов’язаний час його розряду.
Щодо змінного струму Нернст знайшов таке співвідно-
шення між частотою і силою струму
i
 const , (6.11)
f
де: i – сила струму; f – частота струму.
Ця закономірність справедлива для досить вузького діапазону
частот – приблизно від 100 Гц до 2-3 кГц. При частотах по-
рядку десятків кілогерц формула набуває такого вигляду:
i
 const , (6.12)
f p
де p може коливатись від 0,5 до 1.
5
При частотах вищих за 10 Гц несправедлива і ця фор-
6
5
мула. Струмами Д’Арсонваля (10 -10 Гц) взагалі не можна
досягати порога подразнення. Змінний струм таких частот ви-
кликає у тканинах тільки тепловий ефект і застосовується у
фізіотерапії для глибокого прогрівання тканин.
Провідною теорією генерації біоелектричних потенціа-
лів і збудження вважається мембранна теорія у модифікації
Ходжкіна-Хакслі. Вона увібрала в себе всі позитивні риси по-
передніх теорій. Ця теорія відводить основну роль у виник-
ненні біоелектричних потенціалів і збудженні в цитоплазма-
тичній мембрані.
У протоплазмі і міжклітинному середовищі міститься у
великій кількості вода, яка виконує роль розчинника і диспер-
сійного середовища. Звідси зрозуміло, що тканинний електро-
генез відбувається в умовах розчинів. У зв’язку з цим доціль-
но розглянути можливі фізико-хімічні механізми виникнення
різниці потенціалів у розчинах. Відомі два шляхи утворення
такої різниці потенціалів:
а) зв’язуванням або звільненням електронів;

544