Page 104 - 61

Еліпсоїд обертання характеризується великою екваторі-
альною  a і малою полярною  в півосями, а також поляр-
e
ним стисненням

 a  в  a/ e . (2.9)
e
Стиснення земного еліпсоїда можна також виразити че-
рез сили обертання Землі і прискорення вільного падіння
  K  2  / q e , (2.10)

де: K – коефіцієнт пропорційності, залежить від густини
Землі;  – кутова швидкість обертання Землі; d – радіус обе-
ртання; q – прискорення вільного падіння на екваторі.
e
Нерівномірний розподіл суші і моря на земній кулі
вплинув на нерівномірність просторового розподілу густини
Землі. Все це свідчить про те, що на величину  впливають
не тільки швидкість осьового обертання Землі та її розміри,
але й характер внутрішньої будови планети (ступінь її однорі-
дності). Зміна одного з компонентів правих частин формул
(2.9) і (2.10) викликає зміну величини  .
Значення коефіцієнта K в формулі (2.10) заключені в
деякому інтервалі. Перше крайнє значення цього інтервалу
K  1, 25  прийнято Ньютоном на основі припущення про рі-
вність густини у всіх точках твердого тіла Землі, друге
K  0, 50  – Гюйгенсом при припущенні, що вся маса Землі
скупчена в її центрі. У відповідності з вказаними припущен-
нями 1/ 230    1/ 576 .
Протягом XVIII-XIX ст. і перших десятиріч ХХ ст. вчені
різних країн проводили роботи стосовно градусних вимірів на
земній поверхні. В результаті досліджень геофізиків Ф.Ф.Шу-
берта, В.Ф.Струве, вчених Ф.Н.Красовського, А.А.Ізотова,
А.Я.Орлова та інших було встановлено, що Земля не є ні ку-
лею, ні двоосьовим еліпсоїдом обертання, а найбільше за фо-
рмою наближується до триосьового еліпсоїда обертання. Цей

539