Page 109 - 61

них надр, тобто до зменшення коефіцієнта  . Це неминуче
сприяє зростанню значень  .
Зменшення радіуса Землі проходить нерівномірно із-за
непостійності механічного і фізико-хімічного стану земних
надр. Так, тиск в центрі Землі P , за П.Н.Тверським, дорівнює
3
3M 2
P  f 2 , (2.13)
3
8 R
де f – гравітаційна сила.
З формули (2.13) бачимо, що невелике зменшення радіу-
са планети супроводжується різким збільшенням тиску у всіх
шарах її надр. Це призводить до перетікання нових мас плане-
ти в склад її ядра. В підсумку тиск P зростає, а об’єм планети
3
зменшується. В цілому із-за гравітаційного стиснення і змен-
шення радіуса спостерігається так зване вікове прискорення
-8
обертання планети, яке дорівнює у відносних одиницях 1,410
за сторіччя.
Поряд з внутрішніми причинами значно більший вплив
на зміни швидкості орбітального руху і осьового обертання
Землі мають зовнішні причини. В першу чергу, до них слід
віднести припливне тертя, повітряні течії і взаємодію сезонної
циркуляції атмосфери з поверхнею Землі. Суть впливу поля-
гає в наступному. Внаслідок впливу на Землю притягання Мі-
сяця і Сонця в океанах і морях утворюються припливні хвилі.
Вони переміщуються в напрямі, протилежному обертанню
планети. Це призводить до зменшення енергії обертального
руху Землі і тим самим до сповільнення її обертання.

В земній атмосфері існують постійні повітряні течії,
розміри яких співставимі з розмірами материків. Швидкості
3
цих течій на висотах (50…70)10 м в середньому складають
взимку приблизно 100 м/с, влітку – 70 м/с. Причому в загаль-
ному повітряні потоки в першому випадку направлені з захо-
ду на схід, у другому – зі сходу на захід. В більш низьких ша-
3
рах на висотах (8…15)10 м швидкість повітряних течій в се-

544