Page 100 - 61

3
Гоба – найбільший (9 м ) з відомих залізних метеоритів,
знайдений в Південно-Західній Африці (Намібія) в 1920 р.
Знаходиться на місці падіння, за яким і отримав назву. Найбі-
льшим космічним тілом, яке упало на Землю за останнє тися-
чоліття, є Тунгуський “метеорит”, точніше ядро невеликої ко-
мети. Його маса могла досягати мільярди тонн. За хімічним
складом метеорити ділять на 3 основні класи: залізні або си-
3
3
дерити (густина 7,710 кг/м ); залізно-камінні або сидеролі-
3
3
3
3
ти (5,6-4,710 кг/м ) і камінні або аероліти (3,510 кг/м ).
Серед найдених метеоритів понад 90% належать до камінних і
тільки 5-6% до залізних.
Окремі метеорити недосяжні оптичному спостереженню.
Однак із зменшенням розмірів пилинок зростає їх відносна
поверхня, а разом з тим інтегральний оптичний ефект.
Своєрідну групу малих тіл Сонячної системи утворюють
комети. Ці тіла малі тільки за масою. Хвіст великої комети за
об’ємом перевищує Сонце. Однак маса такого хвоста може
складати лише декілька тисяч тонн. Практично вся маса коме-
ти скупчена в її ядрі, маючи мабуть розміри невеликого асте-
роїда ( D  1 10 км). Ядро комети складається головним чи-
ном із заморожених газів CH 4 , NH 3 , H 2 O , CO та ін. З вкрап-
2
леними в утвореній масі (лід) метеоритними частинами. Про-
дукти сублімації ядра комети під дією випромінювання Сонця
і сонячних корпускулярних потоків покидають ядро і утво-
рюють кам’яний хвіст, різко збільшуючись при проходженні
ядра через перигелій. Рух комет по сильно витягнутих орбітах
добре пояснюється гіпотезою голландського астрофізика
Я.Оорта, згідно з якою ці тіла сконцентровані на периферії
Сонячної системи і утворюють величезну хмару діаметром до
300000 а.о., що оточує Сонце. Окремі комети під впливом вза-
ємних і зіркових збурень направляються до Сонця, але їх офе-
лії залишаються такими ж на величезній від нього відстані.
Лише орбіти небагатьох комет збуджуються настільки, що

535